Рамбам в своєму коментарі на тижневу главу Лех-леха задає дуже важливе питання: чому Тора пропускає біографію Авраама і нічого не говорить про те, чим він займався в своєму житті до того, як його покликав Всевишній, і що зробило його гідним вибору Творця ? Історія життя праотця починається з середини, коли глава Лех-леха відкривається велінням: «І сказав Господь до Аврама: «Іди з землі твоєї, і з твоєї Батьківщини, і з дому батька твого на землю, яку покажу тобі». І тут виникає безліч питань: ким був Авраам? що він зробив? чому саме він, а не, скажімо, його двоюрідний брат? Тора задовольняється лише короткою згадкою в кінці попередньої глави Ноах, з якої ми дізнаємося, що Авраам народився в Ур-Касдім, його батька звали Терах, і у нього було два молодших брата: Нахор і Ѓаран. Але ні слова не говориться про те, що робив Авраам, поки йому не виповнилося 75 років, і Всевишній покликав його для заснування обраного народу! Це прямо протилежно стилю Тори. Наприклад, в главах Брейшит і Ноах вона не перестає вихваляти Ноаха перед тим, як сказати, що він був покликаний стати рятівником людства. Ламех сказав про свого новонародженого сина: «Цей полегшить нас від діяння нашого і від муки рук наших від землі, яку прокляв Господь».
Потім Тора каже: «А Ноах знайшов милість в очах Господа». І навіть сама глава Ноах починається з серії похвал, які вражають святістю її головного героя: «Hoаx чоловіком праведним, цілісним був у своїх родах з Богом ходив Hoаx».
Далі, у випадку з Моше-рабейну Тора докладно описує події, які пояснюють вибір Всевишнього. Перш, ніж Бог відкривається йому в палаючому кущі терну, розповідаються три різні історії, які показують його мужність і вміння піклуватися про ближнього.
Чому ж у випадку з Авраамом Тора уникає розповідей про його життя до того, як Всевишній перший раз з’явився йому?
Насправді це багатопланове питання. Відомо, що немає більш прекрасної біографії, ніж у Авраама. Проте, сама Тора це замовчує і починає розповідь з середини: «І сказав Господь до Аврама: «Іди…».
Любавичський ребе дає дуже особливе пояснення: Тора ігнорує біографію першого з праотців тому, що історія цієї глави набагато більша і важливіша, ніж життєпис Авраама. Вона розповідає про такі чудеса, які не можуть бути порівнянні ні з якими діями людини. Ніякі добрі справи не зможуть зробити людину гідною того головного, про що йдеться в главі Лех-леха. Небеса відкриваються, і Всевишній вибирає людину, яка представлятиме Його на землі. «Сказав Господь до Аврама». У статусі Авраама відбувається потужний стрибок — він зі звичайної людини стає партнером Творця. І цей стрибок не має ніякого відношення до того, що Авраам робив раніше. Це абсолютно інша історія: Всевишній вибрав людину. Уявіть скромну дівчину зі звичайної сім’ї, яку принц з британської королівської династії вибрав собі в дружини. Нікого не зацікавлять добрі справи, які вона зробила в дитинстві, вони не витримують порівняння з удачею, яку послали їй Небеса: вона сподобалася спадкоємцю корони, і в майбутньому сама стане королевою!
У тижневій главі розповідається про набагато більш дивний випадок: Бог вступає в контакт з людиною і вибирає її. Більш того, ця людина стає Божим слугою і представником в цьому світі. Отже, це сталося не в результаті дій, які здійснював Авраам раніше, а тому, що на його долю випав цей величезний привілей. Творець світу — пряме втілення вічності, тому і обранець, і його сімя самі перетворюються в символ вічності. Неймовірний дар, який Авраам отримав, коли відкрилися межі Небес, і є головною темою тижневої глави Лех-леха.
