У тижневій главі Шміні Тора являє закони про дозволенц і заборонену їжу і ознаки кошерності тварин: «Все, що має копито і розщеплює надвоє копита, жує жуйку з худоби, — таке їжте». Свиня вказується серед тварин, м’ясо яких євреям їсти не дозволяється: «І свиню, бо вона має копито і розщеплює копито, але жуйки не жує, — нечиста вона для вас. Від їхнього м’яса не будете їсти, і до падалі не доторкнетеся, нечисті вони для вас».
Автор книги «Ор ахаїм» вказує, що причина заборони свині в тому, що вона не відригає жуйки, але в майбутньому її природа зміниться і вона почне це робити, тому не буде ніяких причин для її заборони. Таким чином, Тора не зміниться (адже вона вічна), але зміниться реальність — природа свині. Однак залишається питання: чому це станеться? Що дає цій тварині право змінитися? Чому не зміниться природа інших тварин?
Любавичський ребе дає цікаве пояснення, засноване на істотному розходженні між свинею і іншими тваринами в природі: у свині все в порядку з ногами, але існує проблема в верхній частині тулуба, в голові і травній системі, а той, хто «кошерний» в ногах — в діях — в майбутньому покається і буде чистим.
Тора вчить основоположному принципу іудаїзму: єврей ходить на ногах, а не на голові. Кожен, хто віддається виконанню практичних заповідей, буде в порядку, його діти будуть в порядку, а ті, хто пішов, в кінці повернуться. З іншого боку, той, хто підкреслює особливу важливість ідей, залишиться в вигаданому світі, і нічого не здійснить в реальності.
Що насправді є силою практичних повсякденних дій? Чому не можна задовольнитися основними ідеями і високими почуттями? На ці питання є дві простих відповіді — ідеї та емоції гинуть під колесами буденності. Життя — це дії, а не емоції, тому грандіозні ідеї і щирі почуття виявляються розтоптаними під тиском необхідності забезпечити наявність коштів на банківському рахунку. Тільки фіксовані практичні навички, буденні речі, які є невід’ємною частиною кожного дня, забезпечують емоції і поміщають їх в реалії життя. І ще більш глибоко, на мові навчання хасидизму: ідеї та емоції засновані на власному досвіді, а досвід постійно змінюється. Практичні повсякденні дії засновані на самовідданості і прийнятті ярма Небес, а це — основа вічності. У практичному існуванні немає вражаючого досвіду і хвилюючих емоцій — і в цьому якраз його сила. Все, що хвилює в ньому, полягає в підпорядкованості волі Всевишнього. Це самозречення створює сильний зв’язок в душі і ніколи не зникає. І з цієї причини навіть той, хто опоганиться, — врешті-решт, повернеться і очиститься, як і та сама нечиста тварина, яка не жує жуйку, але має розділені копита.
Так удостоїмося істинного і повного позбавлення, як обіцяно: «У нісані були позбавлені [в Песах] — в нісані будуть позбавлені». Будуть позбавлені з приходом праведного Машиаха, нехай розкриється він незабаром, у ці дні.
