У тижневій главі Толдот розповідається про те, як Іцхак, побажавши благословити Ейсава, покликав його до себе і попросив: «Приготуй мені страви, як я люблю, і принеси мені, і я буду їсти, щоб благословила тебе душа моя, перш ніж помру». Це може здатися дивним: якщо Іцхак хотів благословити Ейсава, то він міг це зробити, просто покликавши його в свою кімнату. Причому тут їжа? Але Тора продовжує розповідь, і ось уже Яаков приносить батькові його улюблені страви, приготовані матір’ю, і отримує його благословення. Який зв’язок між їжею і благословенням? Адже благословення — це духовна субстанція, а їжа — це найбільш матеріальна річ на світі.
Рабейну Бехайя пояснює, що в намір Іцхака не входило отримати фізичне задоволення і насолодитися смаком улюблених страв. Він хотів доставити цим радість і насолоду своїй душі. Їжа зміцнює фізичні сили організму, які, в свою чергу, пробуджують духовні сили. Того, хто перебуває в радісному настрої, осінить дух святості. Простіше кажучи, щоб дати благословення, людина повинна перебувати в радості, а смачна їжа цьому завжди сприяє. Бо важко бути щасливим, коли ви голодні.
Ось чому Яаков приніс батькові не тільки їжу, але й вино: «І приніс йому вина, і він пив». Адже сам Іцхак не просив вина. Однак, знаючи, що «немає радості без м’яса і вина», Яаков розумів, що для того, щоб отримати гарне благословення, має бути також і вино.
Тому бажання подякувати Всевишньому за те, що сталося диво, пов’язане з застіллям. Коли у єврея відбувається радісна подія, він накриває в найближчий Шабат Кідуш в синагозі. Це, по суті, «трапеза подяки» за все хороше, що дав Бог. І тут з’являється добра можливість благословити ближнього свого, який сидить поруч, і побажати йому всього, що йому необхідно.
