На початку тижневої глави «Толдот» ми читаємо про бездітне подружжя — Іцхока і Рівку. «І благав Іцхок Г спода про жінку свою, бо неплідна вона»
Про Іцхока сказано: «І благав Іцхок Г спода». Раші стверджує, що Тора не випадково обрала слово йеетар — «молив», а не звичайну форму іспалель — «молився». Іцхок благав Всевишнього, «багато і невідступно молився». Тора вказує на щось особливе в відносинах Іцхока і Рівки: «… і стала вона йому дружиною, і він полюбив її». Радак (раббі Давид бар Йосеф Кімхі) у своєму коментарі на цей вірш пояснює: зазвичай більшість чоловіків люблять своїх дружин, і якщо Тора спеціально розповіла про Іцхока, що він любив Рівку після того, як вона стала його дружиною, то тільки щоб підкреслити, що це була велика і надзвичайно сильна любов.
У хасидських книгах пояснюється, що для того, щоб молитися за іншого єврея, потрібно прив’язатися до нього і любити його так само, як самого себе. Тобто, щоб молитва була ефективною, потрібно відчувати біль інших, як ніби це був твій власний біль. Любавицький Ребе підкреслює, що «любов бере на себе все, щоб люблячий і коханий стали одним цілим».
В одній зі своїх бесід Любавицький Ребе наводить висловлювання попереднього Ребе про царя Шломо: «Дивлячись на любов між ребе і його хасидом, він би не використовував притчу і приклад нареченого і нареченої». Оскільки любов ребе до хасида нескінченно більша, ніж любов пари закоханих. Коли ребе молиться за єврея, він відчуває потреби іншого як свої потреби. Тому він не просто «молиться» за нього, але «благає» за нього.
Любити членів своєї сім’ї це природно.
Але, нововведення хасидського руху полягає в тому, щоб любити іншого єврея так, як любиш самого себе
І кожен з нас зобов’язаний любити свого ближнього так само сильно, як ми любимо себе. Тоді наші прохання і молитви за наших близьких, будуть теж прийняті Всемогутнім Владикою!
