Тижнева глава Трума

У тижневій главі Трума йдеться про найсвятішу точку світу, про об’єкт, який виконував роль «антени» між світами, здійснюючи зв’язок між цим світом і Всевишнім. Це був Арон гаКодеш — невелика дерев’яна скринька розміром приблизно 125х75см, вкрита золотом. На її дні лежали дві Скрижалі Заповіту, які Моше спустив із Небес. Зверху до неї були прикріплені крувим — пара небесних створінь з розкритими крилами. Так наказав Всевишній: «І зробиш двох з золота крувим; карбованої роботи зроби їх із двох кінців покриття. І зроби одного крува з краю з одного боку, а іншого – з краю з іншого… зробіть крувим на обох його кінцях. І будуть крувИм з простертими вгору крилами, вкриваючи своїми крилами покриття, а обличчями своїми один до одного; до покриття звернені будуть обличчя крувим. І поклади покриття на Ковчег зверху, а до Ковчегу помісти свідчення, яке Я дам тобі».
Тора розповідає, що протягом 40 років блукань євреїв по пустелі Моше отримував через цих крувим інформацію від Всевишнього. Голос Бога звучав із простору між цими крилатими істотами і вчив Моше деталям виконання 613-ти заповідей. «І призначу для зустрічі місце тобі там, і буду говорити з тобою там поверх покриття, між двома крувим, що на Ковчегу свідчення, усе, що накажу тобі для синів Ізраїлю».
Те, що крувим височіли над Скрижалями, викликає інтерес і подив. Як вийшло, що Скрижалі Заповіту, які зійшли з Небес і містять Десять висловлювань Творця, розміщувалися у нижній частині Арон гаКодеш, а крувим розташовувалися зверху? Що може бути важливіше за Слово Всевишнього? Тим більше, що в єврейській традиції не прийнято будь-що класти на Тору — не лише на Свиток, а й на друковані книги Тори. Більше того: крувим не тільки стояли над Скрижалями, але й розправляли над ними свої крила, і це була ознака того, що вони ніби захищали та оберігали Тору, були її охоронцями, служили гарантією її майбутнього. Але хіба Торі потрібний захист? Навпаки, Тора сама «захищає та рятує» і забезпечує людині здоров’я, їжу та засоби для існування.
Але ще більше здивування виникає, коли читаємо коментар Раші: «У них (крувим) дитячі обличчя». Чи можливо, щоби двоє немовлят стояли над Ковчегом, захищаючи та охороняючи Тору?
Любавичський ребе пояснює це так: у єврея, крім того, щоб бути самому богобоязливим, є найважливіший обов’язок — присвятити себе дітям. Він має щодня «вибиратися» зі свого дорослого світу та займатися вихованням дітей, які продовжать його шлях. Єврейські батьки не можуть задовольнятися тим, що у житті все гаразд, вони повинні зробити щось дуже конкретне: оберігати свою дитину і оселитися в її серці. Ось що наказує Тора: «Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією сутністю своєю. І будуть ці слова, які Я наказав тобі сьогодні, у серці твоїм, і повторюй їх дітям своїм…» Мало того, що ти знаєш, мало того, що ти любиш Бога усім серцем і усією душею, але ти маєш передати це почуття серцю твоєї дитини.
Взагалі, в єврейській традиції виховання дітей стоїть навіть вище за Тору тому, що це як «страховий поліс». Майбутнє народу визначається вдома, в сім’ї, як говориться у розповіді про Вихід із Єгипту: Моше повинен був святкувати перемогу, а натомість він наказує зібрати дітей у ніч Седера і розповісти їм про чудо порятунку єврейського народу. Виховання дітей має надзвичайно важливе значення. По-перше, тому що діти – це наступне покоління, якому належить майбутнє, а по-друге, тому що знання та вміння, отримані у дитинстві, ніколи не забуваються, і те, що дитина отримає, назавжди залишиться у її серці. Отже, крувим «заслонили» Тору, щоб передати велике послання: одних Скрижалів замало. Хоча вони є Божественним об’єктом, що спустився з Небес, хоча рабини і знавці Тори можуть додавати і писати тисячі книг з її тлумаченнями, зрештою майбутнє визначає не те, що ми знаємо, а те, що ми передамо своїм нащадкам.