Глава Ваігаш починається інтригуючим діалогом між Йосефом і його братами, які не знають, що намісник фараона, перед яким вони постали, — насправді Йосеф. Але ось він розкриває своє інкогніто: «Я Йосеф. Чи живий ще мій батько?» Потім він намагається заспокоїти докори сумління, що прокинулися у братів: «І нині, не сумуйте, і нехай не буде прикрим в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо для підтримання життя послав мене Бог перед вами». І, врешті-решт, як кульмінацію подій, Тора описує зустріч між Йосефом і Біньяміном, двома братами, які скучили один за одним: «І впав він на шиї Біньяміну, братові своєму, та й заплакав, і Біньямін плакав на його шиї».
Мудреці пояснюють, що плач цей — не тільки через тугу років, що пройшли в розлуці, але також і плач про майбутнє. Слово «шия» в множині ( «І впав він на шиї Біньяміну») вказує на те, що він плакав про два Храми, які в майбутньому будуть побудовані на спадкові Біньяміна, але потім будуть зруйновані. А у фразі «Біньямін плакав на його шиї» вжито однина, і це плач про скинію в Шило, яка в майбутньому буде на землі Йосефа і потім буде зруйнована.
Слово «шия» натякає на Храм і в вірші: «Шия твоя подібна вежі Давидової, якої милуються». «Мідраш рабо» пояснює: як шия становить частину росту людини, так і Храм є частиною величі світу; як шия знаходиться у верхній частині людського тіла, так і Храм розташований на високому місці в світі.
Роль Храму полягає в поширенні Божественного світла на весь світ, до найнижчого місця. Тому Храм не був розташований на найвищому місці, він не був «головою» світу. Храм — це «шия» світу. Його призначення — бути тісно пов’язаним зі світом, оживляти його і освітлювати Божественним світлом.
Як Храм повинен бути в тісному контакті зі світом, щоб бути «шиєю», а не зарозуміло піднятою «головою», так і особистий храм кожного в його душі повинен управляти його внутрішнім світом, бути тісно пов’язаним з усім тілом, його природними задатками і можливостями, з навколишнім середовищем. Його основне завдання — освітити внутрішній світ людини. Взяти світло Божественної душі, світло його храму і освітити їм тіло і навколишній світ. Не підніматися «над світом», а одухотворяти і тіло, і весь світ. Божественна душа повинна бути «шиєю» по відношенню до тіла, а не «головою». З цієї ж причини Біньямін і Йосеф плакали на «шиях», а не на головах один в одного.
«Я не був створений ні для чого, крім служіння моєму Творцеві» — цими словами Талмуд визначає роль синів Ізраїлю в цьому світі. Їх метою є виконання волі Всевишнього — «створити Йому житло в нижніх світах». Для цього необхідно очистити матеріальний світ, очистити тіло і душу, перетворити їх в піднесені і духовні субстанції. Роль синів Ізраїлю — бути «шиєю» світу.
