У тижневій главі Ваішлах розповідається про те, як праотець Яаков повертається в Землю Ізраїлю. Він відправляє посланців до брата, щоб з’ясувати, чи змінилося ставлення Ейсава до нього, чи він так само ненавидить брата. Посланці повернулися, принісши зовсім не радісну звістку: «Ми прийшли до твого брата, до Ейсава. І також йде він назустріч тобі, і чотири сотні чоловіків із ним».
«І злякався Яаков дуже, і тяжко стало йому…» — з ним дружини і діти, а Ейсав йде на нього з цілою армією! Звернувшись до Всевишнього з проханням про захист, Яаков в той же час приготувався до оборони, зробивши розумний і стратегічно правильний хід: «І розділив він народ, який з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюдів на два табори». Якщо один табір буде розбитий, «то буде стан, що залишився, врятований».
Придивившись до того, як саме Яаков розділив все, що у нього було, на два табори, можна помітити деяку дивину. В одному таборі — вівці, велика рогата худоба і верблюди разом з пастухами і всім, що відноситься до власності. У другому таборі він залишив своїх 12 дітей і чотирьох дружин. Припустимо, якщо Ейсав нападе на табір власності, то табір сім’ї буде врятований.
Про що думає Яаков, відомо з його молитви: «З одним посохом перейшов я Йордан, а нині став я двома станами». Зрозуміло, що Яаков згадує той час, коли він пішов у Харан, коли не було у нього ні срібла, ні золота, ні худоби, але тільки посох. Сьогодні у нього два табори: в одному майно, у другому сім’я. Тому, потрапивши в скрутне становище, Яаков розділяє сім’ю і майно, вважаючи, що якщо щось може бути захоплено Ейсавом, то нехай це буде власність, а не дружини і діти. Нехай гроші будуть «спокутуванням» за сім’ю.
Спокута — відоме поняття в іудаїзмі. У ньому полягає і внутрішній зміст звичаю розбивати стакан на весіллі: «Встановили розбивати стакан під час хупи, щоб створити можливість для часткового спокутування». Тобто, не може бути в світі досконалої і повної радості, тому нехай краще розбитий стакан стане єдиною неприємністю на весіллі.
Треба, щоб це було правилом на все життя. Якщо має статися щось погане, то нехай збиток буде завдано тільки майну, а не нашому здоров’ю або здоров’ю близьких. І коли така неприємність трапилась, то не варто нервувати і сердитися. Потрібно спокійно прийняти «вирок» і сказати: «Так мало статися, і слава Богу, що це матеріальний збиток, а не щось більш серйозне…»
