Тижнева глава Ваякгель-Пкудей

У цю суботу благословимо початок місяця нісана, отже, настав час поговорити про майбутнє свято Песах.
У ніч Седера починаємо читати «Пасхальну Агаду» із дивного запрошення: «Ось хліб бідності нашого краю, який їли батьки наші в землі Єгипетській. Кожен, хто голодний, нехай прийде і їсть ». І відразу всі питають: «Що це за гостинність — запрошувати гостя спробувати їжу бідних?» Але в цьому криється глибоке розуміння природи рабства і свободи. Маца символізує дві речі: рабський хліб, який сини Ізраїлю їли в Єгипті, а також хліб, який вони їли, коли покинули Єгипет як вільні люди. Але що робить «хліб бідності» хлібом свободи? Готовність поділитися ним з іншими. Як тільки призвете гостей на початку Седера покуштувати «хліб бідності», який ви їм пропонуєте, він відразу стає хлібом свободи.
Роздача їжі — це перший акт, завдяки якому раби стали вільними. Людина, яка боїться завтрашнього дня, не пропонує свій хліб іншому. Але той, хто готовий розділити свою їжу з незнайомцем, вже довів, що він здатний на братство і віру — дві речі, з яких народжується надія. Коли простягаємо руку допомоги іншій людині, допомагаємо потребуючим або скрашуємо чиюсь самотність, — виходимо на свободу.
І цей урок Песаха важливо запам’ятати. Любавицький ребе каже в одній зі своїх бесід на теми Пасхальної Агади, що єврей не може бути вільним, поки інший єврей знаходиться в ситуації, яка не дозволяє йому бути вільним; його обов’язок — подбати, в першу чергу, про цього єврея. Спочатку запросіть його до свого пасхального столу, і тільки потім зможете провести Седер і вийти на свободу. Можна почати вже сьогодні — за два тижні до Песаха, щоб підготуватися до цієї свободи і не чекати самого свята. Уже сьогодні потурбуйтеся про ваших друзів і знайомих, перевірте, у кого з них ще немає маци, вина, м’яса, риби або чого-небудь ще на Песах. Подбайте про це або зателефонуйте, щоб єврейська громада, з Божою поміччю, взяла їх під свою опіку. Зі святом свободи всіх нас!