Тижнева глава Ваєра

Подібно до того, як Творець створив світ за 7 днів, у Нього є 7 Імен, відповідно до 7 шляхів, якими Творець керує світом. На зовнішній стороні мезузи написано одно з Імен Бога — Ша дай (Всемогутній). Мудреці пояснюють, що воно є абревіатурою фрази «хранитель дверей Ізраїлю». Талмуд дає ще одну розшифровку цього Імені: «[Той,] Хто сказав миру: «Достатньо». Це Ім’я відражає ступінь приховування Творця і символізує то, як Всевишній встановлює закони природи.
У першому вірші тексту мезузи: «Слухай, Ізраїль: Господь — Бог наш, Господь Єдин!» — двічі згадується невимовне Ім’я з 4 букв, яке зазвичай перекладається «Господь»: йуд, ѓей, вов, ѓей. Так записуються 3 форми дієслова на івриті «бути»: ѓойо («був»), ѓойве («є») и йиѓье («буде»). Це означає, що Бог вічний, а решта творінь у світі непостійні. Господь вищий за межі часу та місця. Його Ім’я А дой-ной символізує той рівень Творця, який вищий за межі природи.
На початку тижневого розділу Ваєра Всевишній каже Моше: «Я Господь. І Я явив Себе Аврааму, Іцхаку і Яакову як Бог Всемогутній (Ша дай), але під Ім’ям Моїм Господь-Передвічний (А дой-ной) Я не був пізнаний ними». Так Творець каже Моше, що Його зв’язок із праотцями можна визначити Ім’ям Ша дай, яке символізує обмеженість законів природи. Для праотців Він не творив жодних чудес: Авраам не розтинав море, Іцхак не перетворював палицю на змію, а Яаків воду — на кров. Усе, що вони робили, відбувалося у межах законів природи. На противагу цьому, Творець з’явився Моше як А дой-ной — ставлення Бога до Моше це ставлення, засноване на дивах, що розсувають межі світу.
Любавичський Ребе так пояснює зміст цих віршів: Бог хотів навчити нас тому, що таке вигнання і що таке Визволення. Вигнання розпочалося вже з Авраама та Іцхака, від народження якого відраховуються 400 років вигнання. Саме про це говорить Бог, вказуючи, що Він відкрився Аврааму під Ім’ям, пов’язаним із законами природи. Це є вигнання: не бачити чудес, не бачити Бога відкрито. Визволення починається тоді, коли Бог говорить Моше: «Скажи Ізраїлевим синам, що Я Господь». Всевишній починає діяти надприродним способом, творячи чудеса. Це і є Визволення.
Два Імені Бога символізують два стани людини. Перший — коли вона не відчуває впливу Творця у своєму житті і думає: «Сила моя і міць моєї руки склали мені все це багатство». Тоді його стосунки з Богом обмежені законами природи. Людина перебуває у вигнанні, думаючи, що успіх відбувається природним шляхом. Можливий і протилежний варіант, коли людині настільки важко, що вона не відчуває, що Бог із нею. Ребе каже, що Визволення починається, коли людина відчуває Бога у кожній миті свого життя, бачить руку Всевишнього, яка веде її в кожній дії, яку вона здійснює. І тоді вона переживає своє особисте Визволення, і Всевишній відкривається їй під ім’ям А дой-ной.
Ми чекаємо на Мошиаха, який принесе Визволення світові. Але до того часу будь-яка людина може удостоїтися свого особистого Виходу. Адже вигнання, «Єгипет» — це стан, коли турбуєшся про проблеми і не відчуваєш присутності Бога. Щоб вийти з вигнання, треба відчути, що Всевишній — у кожній миті, яку проживаєш у цьому світі.