Тижнева глава Ваєшев

У главі Ваєшев розповідається трагічна історія продажу Йосефа. Потім Йеуда був вигнаний зі своєї сім’ї, і, як каже Раші, «брати позбавили його величі» — вони звинуватили Йеуду в тому, що сталося з Йосефом, бо саме він запропонував його продати. Через 21 рік праотець Яаков каже синам: «У Єгипті є хліб на продаж, ідіть та купіть там їжі». Тобто він відчував, що порятунок прийде з Єгипту, але чому доти від Яакова не було чути жодного слова?
Відповідь на це запитання отримали від Любавичського ребе, коли померла ребецн Хая-Мушка. Ребе і ребецн були одружені майже 60 років, вона була найближчою для нього людиною. Біль Ребе був величезний. Тисячі людей прийшли висловити йому своє співчуття. Один із них, намагаючись втішити, сказав, що людина не повинна впадати у відчай. У відповідь Ребе навів цитату з Талмуду: «У всіх є заміна, крім дружини твоєї юності, як сказав наш праотець Яаков: «Померла в мене Рахель».
Яаков перед смертю викликає свого сина Йосефа і просить не ховати його в Єгипті, а віднести до Землі Ізраїлю та поховати в печері Махпела. Потім він вибачається перед Йосефом за те, що не поховав там його матір і свою кохану дружину Рахель: «А я… коли я йшов із Падана, померла у мене Рахель у землі Ханаана, у дорозі… і поховав її там, на шляху до Ефрату». Мудреці помітили особливість виразу Яакова, який сказав: «Померла у мене Рахель». Що це за слова «у мене»? Талмуд каже: «Дружина вмирає лише для її чоловіка». Інші члени сім’ї оплакують покійну, але потім продовжують своє звичайне життя, і лише чоловік щодня і щогодини переживає біль втрати.
Саме це і сталося з праотцем Яаковом. Мідраш рабо каже: «Рахель була основою дому, тому що все залежало від неї». Незважаючи на те, що у Яакова були ще три дружини, Рахель була опорою Яакова. Вона дала йому сили подолати всі негаразди життя у Лавана. Як розповідає Тора, 7 років, які він пропрацював за Рахель, «були в його очах ніби кілька днів через любов його до неї». Як тільки Рахель померла, усе було скінчено. З того часу Всевишній не відкривався Яакову, тому що він перебував у смутку. Написано у книзі Зоар, що Божественна присутність перебуває лише у досконалому місці: не у місці недоліків, не у місці вад, а у правильному місці, місці радості. І тільки, коли він почув, що Йосеф живий, «піднісся дух Яакова». «Над ним знову перебувала Шхіна, яка раніше відійшла від нього», — коментує Раші. Цей секрет Яаков відкрив Йосефу перед смертю. Він не тільки вибачився за те, що поховав Рахель біля дороги, але й за все, що сталося в сім’ї: якби вона була жива, можливо, ніколи не дійшло б до продажу Йосефа.
Лише кілька днів відділяють від світлого свята Хануки. За часів Другого Храму греки не мали на меті вбивати євреїв. Вони хотіли змусити їх забути Тору, прийняти грецьку культуру та стати схожими на них. Тому вони встановили заборони на святкування єврейських свят, вивчення Тори та дотримання її заповідей. Чоловіки у ті дні не були налаштовані войовничо до завойовників. Щоразу, коли виходив новий указ, вони здавались і казали: «Ну, що вдієш? Ми змушені виконувати укази грецької влади — їхня держава найсильніша у світі». Саме жінки повстали і змусили своїх чоловіків битися з греками, щоб урятувати народ Ізраїлю. Цю війну розпочали жінки, а чоловіки боролися та виграли. Тому згідно з давнім звичаєм, весь час, поки горять ханукальні світильники, жінки не працюють. «Жінки зобов’язані запалювати ханукальні свічки, адже вони теж брали участь у диві». Веселої всім Хануки — свята світла та чудес!