Трійця – одне із найулюбленіших свят українців. Про традиції святкування цього дня, звичаї та обряди – далі у випуску.
Зелені свята — українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після ПасХи. Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю.
Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов’язково прикрашали подвір’я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Забороненим деревом подекуди вважалася осика, на якій, за повір’ям, повісився Іуда Іскаріот. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, татарським зіллям.
Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Звичайно їх влаштовували в лісі чи полі. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків — ігорного дуба або явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене гіллям, квітами, стрічками.
Приміром, на Лівобережжі дівчата водили тополю — тобто одягали одну з-поміж себе тополею і водили її по дворах. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання, щедро обдаровував учасників обряду. На Поліссі побутував близький за значенням обряд троїцького куща, роль якого теж виконувала дівчина. Про це детально розповідає етнограф Олекса Воропай.
На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечАним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.Традиції Зелених свят говорять про те, що віруючі люди відвідують у неділю службу, поминають родичів. На свято прийнято приймати і пригощати гостей, відвідувати рідних. Обмежень для страв немає. Єдина традиція – коровай, який символізує єдність сім’ї.
Також Зелене свято святкують прикрашанням свого житла запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами. Які трави святять на Зелені свята… Це в першу чергу квіти, в основному польові, і букети, складені з пахучих трав і зелених гілок дерев: берези, липи, клена, дуба, горобини, а також аїру, м’яти, меліси, любистку тощо. Підлога в домі засипається свіжою травою, яка на Трійцю володіє особливою силою: захищає дім від темних сил. Букет також розкидають на городі чи поле – для родючості, а частину зберігають за іконами.
Нагадаємо, що деякі великі православні свята є перехідними. Це стосується і Трійці, яка залежить від Великодня. Свята Трійця відмічається через 50 днів після Воскресіння Христа. Власне саме тому свято також називають П’ятидесятницею.
Це була программа «За народним календарем» — про свята, які шанують та люблять українці і традиції та звичаї, які бережемо нині.
