І раніше актуальне питання тарифів за останній час стало для українців болісним та насущним. Низка підвищень продовжується і наближає суми оплати житлово-комунальних послуг до розмірів заробітної плати. Тарифи відрізняються від міста до міста, а якість тепла, що постачається, залишає бажати кращого. Про те, яким чином цю ситуацію пояснюють експерти і як до неї ставляться одесити — далі в сюжеті.
Ціни на житлово-комунальні послуги встановлюються не урядом України, а Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з надання місцевих органів влади. Про це нещодавно зазначив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, наголосивши, що рада кожного міста окремо робить підрахунки, які потім потрапляють до Національної комісії на перевірку. Звідки беруться такі цифри пояснив виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Андрій Чубик.
Андрій Чубик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
Загальний підхід є наступним. Визначається базова необхідна ціна для тих підприємств, які надають послуги. Тобто, візьмемо, наприклад, водоканал. Вони говорять: «В структурі нашого тарифу є, наприклад, вартість електроенергії (вона займає таку-то відсоткову ставку), вартість використання і амортизації обладнання (займає ще якусь ставку), вартість заробітної плати, соціальних виплат, податків і іншого (складає ще якусь частинку)». І, звичайно, береться певна, як її називають, інвестиційна складова. Таким чином має формуватися сам тариф.
Крім самої суми, яку повинні сьогодні сплачувати українці і яка постійно збільшується, існує проблема певної несправедливості, адже тарифи відрізняються від міста до міста. Наприклад, якщо по Харківській області в середньому за кубометр гарячої води платять 68 гривень, то в Київській області ця ціна збільшується на сім гривень.
Андрій Чубик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
В кожному окремому випадку йдеться про окреме підприємство. Це підприємство може бути в кращому стані, в гіршому стані. Може мати більше зношені активи. Можливо, потрібно, наприклад, технічно виконувати набагато більший обсяг робіт. Наприклад, доставляти ту саму воду не за 500-700 метрів, не за кілометр, а, там, за три, може, навіть більше кілометрів. Це теж впливає на тариф.
Проте слід зізнатись, що серйозною перешкодою до «чесних» тарифів є неспроможність дізнатися про умови роботи підприємства — і, як результат, про ті кошти, які дійсно йому необхідні. Незважаючи на те, що наразі діє закон про Національного регулятора — Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг — є чимало аспектів, що досі не до кінця врегульовані нормативно-правовими актами чи розпорядженнями. А тому ще не можна говорити про «прозорість» підприємств та їх доцільну перевірку, яка повинна бути обов’язковою.
Андрій Чубик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
Цей регулятор повинен би мати можливість відстежувати процес тарифоутворення на місцях, в разі виявлення якихось відвертих зловживань — якимось чином реагувати на це. Плюс — що важливо також відзначити — не останню роль тут би мав відігравати Антимонопольний комітет. І в разі виявлення якихось фактів — через медіа, чи через прямі звертання з відповідних населених пунктів від якихось активістів чи громадських організацій, чи органів влади — цей Антимонопольний комітет повинен би здійснювати перевірку того, наскільки правильно встановлюються тарифи.
І поки нові закони лише в процесі вступу до дії, а підприємства продовжують підвищувати тарифи, звичайні одесити повинні якось жити, виділяючи більшість свого доходу на оплату житлово-комунальних послуг. Ми запитали пересічних одеситів, яку частку свого бюджету вони витрачають на те, щоб в їх домах були світло, опалення та вода; і як вони взагалі ставляться до ситуації, що склалась з тарифами.
Спікер 1
Скажем так. Живу в частном доме. Ну, если так, в общем посчитать, три-три с половиной тысячи гривен. Ну, я еще, как бы, ладно, я еще в состоянии. Но большинство… Я считаю, что это неподъемно.
Спікер 2
Я мог бы согласиться, если б всё было вдвое меньше. Потому что неоправданно. Вы знаете, мне обидно за народ, которого сделали идиотом. Никто ж в это не верит. Но поскольку народ очень пассивный, то он тянет эту лямку.
Спікер 3
Ну, мы с мужем работаем, поэтому мы как-то еще можем оплачивать. У меня мама пенсионерка и ей с её скидками пришло отопление на 1400 гривен. Ну, у человека просто шок. Скорая помощь. Давление, ну, вы же понимаете.
Спікер 4
Справедливо ли, если половину бюджета моего занимают коммунальные услуги. Если б мне не помогали дети, то я бы абсолютно…
Спікер 5
Скажем так, я арендую квартиру у пожилой женщины. Она очень сильно жалуется, потому что на газ подняли цены. И как бы у неё пенсия всего лишь полторы тысячи. А оплачивает она приблизительно где-то две тысячи.
Спікер 6
Ну, вот сейчас мне уже субсидию дали, так я оплачиваю. А до этого с трудом оплачивала с помощью детей. За месяц у меня получалось 1300. Вот так. Несправедливые, это я точно считаю. Потому что тепло необыкновенно завышенное. И они не дают такое качество тепла, какое нужно. Кроме того, что температура, так они еще и напора не дают. Так что не проходит через радиаторы.
Можна приймати безліч законів, проте поки звичайні громадяни повинні викладати більше половини свого доходу для оплати комунальних платіжок, таку ситуацію навряд чи можна назвати справедливою.
