100 років минуло з дня створення обласної одеської організації глухих. Свято відмітили в центрі культури і відпочинку УТОГ. Сьогодні ця організація — одна з найстаріших в Україні, її члени займаються захистом прав людей з вадами слуху людей, а також їх участю в громадському житті. Навіть з появою Інтернету і розвитком технологій, у слабочуючих людей все ще є проблеми — такі як відсутність перекладача на телебаченні або наприклад спеціальні таблички в транспорті. Але тим не менш, сьогодні глухій або слабочуючій людині відкрито багато доріг — так, наприклад в Одесі діє програма «Рівності», існує школа-інтернат, будинок культури, відкриваються нові робочі місця.
Ірина Чепчина, голова всеукраїнського товариства глухих
В магазине Ашан — это французский магазин. Они начали развивать работу в Украине и они требуют не слышащих людей-кассиров. И наши не слышащие увидели что есть такие должности и могут работать. Если у человека есть руки и талант, он может работать на уровне с другими.
Також, як розповіла Ірина Чепчина, бореться УТОГ і за збереження спеціальних шкіл-інтернатів. За словами глави всеукраїнської спільноти глухих, поки що в Україні не готові до інклюзії, а глухі діти потребують особливого підходу в навчанні.
Ірина Чепчина, голова всеукраїнського товариства глухих
Если ребенка отправить в обычную школу, то ему нужен ещё переводчик жестового языка. Чтобы он ему помогал и ассистент-преподаватель. В Украине мы к этому пока не готовы и мы за то чтобы сохранить систему спецшкол для детей неслышащих.
На концерті діти декламували вірші та виконували пісні за допомогою мови жестів, а танцювали під ритм музики, який можна відчути тілом. Юні одесити з УТОГу активно займаються творчістю, мають свої мрії, і головне що не відчувають якогось бар’єру між собою і зовнішнім світом.
Павло Бабін, 14 років
— У меня с рождения потеря слуха, не знаю, плюс я из семьи не слышащих, поэтому.
-Я так понимаю, это тебе не мешает заводить множество друзей.
-Нет, абсолютно.
-Я планирую стать врачом, а направление…хирургом.
Христина Кіняйкіна, 17 років
Я занимаюсь спортом, легкой атлетикой, хочу стать чемпионкой. Я слабослышащая, я слышу немножко и чувствую ритм, поэтому для меня нет проблем. Если сильно громко включена музыка, я достаточно хорошо слышу.
Свято в одеському УТОГ вийшло зворушливим і душевним. Тут продемонстрували не тільки творчість, а й дивовижну силу духу. А як кажуть самі слабочуючі — вони не вважають себе людьми з обмеженими можливостями. Швидше навпаки, їх можливості — необмежені, адже тим, хто чує серцем — підвладне багато.
