Часто можна почути таке: “Я ніколи не встигаю прочитати біжучий рядок на екрані». Кажуть часом і про біжучі події, біжучі справи, хоч є в українській літературній мові усталені вислови типу поточні події, поточні справи, зазначають автори посібника “Культура мови на щодень”. Але ж яким словом назвати таку властивість рядка на екрані, як його рух, біг літер? З погляду лексичних і словотвірних норм дієприкметник біжучий сприймається як застарілий. Сучасна літературна мова послуговується, зокрема і в термінологічному слововжитку, прикметниками рухомий, рухливий, наприклад: “У давнину люди виявили на небі сім рухомих небесних тіл, бачили семибарвну райдугу”.
Сполучуваність прикметника рухливий указує на те, що він активно поєднується з найменуваннями із лексичних сфер “людина”, “природа”. Скажімо, рухливе обличчя, волосся; рухливий силует, розум,; рухлива голова, вдача; рухливі губи, брови; рухливий потік, пісок; рухлива річка, хмара; рухливе море, повітря.
У науково-технічній літературі здатність до руху, зокрема й такого, що здійснюється під впливом дії якогось механізму, передає слово рухомий, приміром: “Існує кілька видів муфт — постійні, рухомі, зчіпні, запобіжні й т. ін.” . “Протягом дня космонавти займатимуться фізичними вправами на велоенергометрі й рухомій доріжці”.
Порівняйте також: рухомий склад, тип, пристрій, наголос, тротуар, блок, верстат; рухома система, деталь, каретка, муфта, матерія, літера; рухоме майно, пояси тощо.
Отже, на екрані ми бачимо й читаємо рухомий рядок.
Саме так. І пам’ятайте – не важливо якою мовою ви спілкуєтесь, головне — говорити правильно!
