Кожну другу неділю липня в багатьох країнах СНД і в Україні привітання на День рибалки отримують любителі цього заняття: рибалки-любителі, рибалки-спортсмени і всі, хто хоч якось причетні до цієї галузі, але в першу чергу це свято професіоналів з рибальських та китобійних флотилій. 9 липня своє професійне свято відзначили ветерани Одеської китобійної флотилії.
День рибалки святкується в Україні як данина поваги людям нелегкої і потрібної професії. Свято перейшло до нас у спадок, воно було засноване на найвищому офіційному рівні 1 жовтня 1980 року. І це було цілком виправдано, адже на нашій території сотні річок і озер, береги України омивають два великі моря, Чорне та Азовське. 9 липня разом зібралися ветерани «Антарктики». Колись в Одесі базувалася найбільша китобійна флотилія в СРСР, яку називали й найпотужнішою у світі. Для міста історія китобійного промислу почалася в післявоєнні роки. У вигляді репарацій СРСР отримав від Німеччини величезну плавучу китобазу і 17 невеликих кораблів-мисливців. Суда базувалися в Одесі, китобазу назвали «Слава». Один рейс «Слави» давав на початку 1950-х років понад 80 млн руб. прибутку.
Володимир ВІННИК, ветеран китобійної флотилії «Антарктика»
Все рейсы проходил. Тогда обошли 3 раза материк Антарктиду. В 1967 году в проливе Дрейка нас прихватил сильный ураган на «Славе». Иллюминаторы выбило, шлюпку сорвало, даже лобовую настройку мостика согнуло. Но прошли все, все нормально, все прошли. Китобойцы были очень выдержанные, устойчивость хорошая. Китобойцы были вообще суда мореходные от и до. Есть фотография, на которой китобоец стоит на одном винту.
Анатолій МАРТИНЕНКО, ветеран китобійної флотилії «Антарктика»
Машинная команда всегда после основной работы выходила под вахту и наблюдала китов. С помощью бинокля искали фонтаны, помогали набирать линь.
Віктор КУЗЬ, ветеран китобійної флотилії «Антарктика»
Работали и с японцами, сдавали им рыбу, они ее коптили и морозили.
Володимир ВІННИК, ветеран китобійної флотилії «Антарктика»
Закончилась китобойка. Украина пошла работать на рыбу. Пошли мы на Дальний Восток к Курильским островам. Там ловили иваси и делали консервы.
В 1986-му в зв’язку з різким зниженням популяції китів Міжнародна китобійна комісія ввела мораторій на китовий промисел. Але китобійна слава Одеси живе, й одесити пам’ятають, що зустрічали повернення китобійців майже як повернення космонавтів! До фабричних і заводських гудків приєднувалися салюти кораблів, що стояли в порту. Приморський бульвар і територія Морського вокзалу були заповнені тисячами жителів. Одеські хлопчаки марили суворою морською романтикою і стріляниною з гарпунних гармат. Мужнім китобоям присвячена популярна оперета «Біла акація» — відома мелодія з якої стала гімном Одеси і виповнюється курантами на будівлі мерії.
Віра КНЯЗЄВА, голова організації ветеранів-китобійців
Это истории тех многолетних походов в Антарктику, затем в Атлантику. Это история города, которую знают старые одесситы. И мы бы хотели, чтобы она сохранилась для следующих поколений и для наращивания туристического потенциала города. Пользуясь возможностью, я бы хотела обратиться к депутатскому корпусу облсовета. Чтобы они прониклись гражданской ответственностью и нашли возможные варианты выделения денег для окончания реконструкции внутренней части помещений здания Морского флота. Это нужно не только для нашей памяти, это нужно для города.
Й сьогодні ветерани-китобої залишаються в строю та бажають підтримувати славу рідного міста. Тому й у своє професійне свято вони виступають за скорішу реконструкцію Музею флоту в Одесі.
