В прес-центрі «Одесит» 27 лютого презентували соціологічне дослідження, яке тривало на протязі жовтня-листопада 2016 року і завершилось у 2017-ому. У ході опитування респонденти усіх регіонів України відповідали на, більш ніж 80 питань: що українці цінують, які права для них важливіші, чи захищають українці свої права, чи довіряють державним органам і традиційним механізмам захисту своїх прав; як українці відносяться до дискримінації і чи готові обмежувати в правах інших людей та багато інших питань. Проведене дослідження унікальне, бо за 26 років незалежності в Україні не було жодного аналогічного дослідження.
Світлана КОЛИШКО, координатор проекту Програми розвитку ООН в Україні
Нас всіх дуже приємно вразило, що для українців найвищою цінністю виявилася свобода. Про це наголосили майже 80% по всій Україні — що свобода є найважливішою. Південь відрізняється загалом від України, тут на перше місце вирвалась справедливість. Про це сказали 80%. Після того вже на другому місті свобода. Таке доволі провокативне було питання: що оберете, свободу або достаток? Тобто чи готові українці в обмін на блага віддати частину прав державі. Загалом по Україні картинка розділилась на 3 частини: третина казала «ні», третина «так» і ще третина не змогла визначитись. На Півдні 37% респондентів, тобто більшість, відповіла «так», тобто готова обміняти свої права і свободи на певні економічні блага. Це дало можливість задуматися, чому так відбувається.
І не тільки ці данні опитування про права людини в Україні змушують задуматися.
Андрій СУХАРИНА, Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва
Ми розділили права людини на 5 груп: базові, політичні, соціально-економічні, культурні, екологічні. І проставити від 1-«взагалі не дотримуються» до 5-«дуже добре дотримуються». І середні показники — 2,2-2,9 бала. Де 2,2 — це соціально-економічні, а 2,9 — політичні і базові права. Навіть оцінка 2,9 недостатня для формування рівня «задовільно». Тобто навіть політичні і базові права люди оцінюють доволі критично. Варто запитати: як, на вашу думку, змінився рівень прав в порівнянні з 2013 роком, до революції. І тут більшість відповідає, що стан справ погіршився.
Чому так? — задаються питанням автори дослідження. Й називають причини.
Андрій СУХАРИНА, Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва
Ми не можемо виключати ці об’єктивні показники: дійсно, соціально-економічна криза і війна спричинили до того, що стан дотримання багатьох прав не покращився, можливо, залишився на тому ж рівні, можливо, погіршився. І тут є велика проблема. Це взагалі оцінка для держави, наскільки держава справляється з дотриманням прав, наскільки вона відповідає на ті обов’язки, які на неї поклали. І це велике поле для роботи.
Детальніше спікери розповіли про результати опитування саме мешканців Одещини, яка, як не прикро, виявилася найменш толерантною в Україні. А також саме на Одещині найменше вірять у захист своїх порушених прав через традиційні механізми.
Тетяна ПЕЧОНЧИК, ГО «Центр інформації про права людини»
Мешканці Південного регіону найчастіше відзначали, що дискримінують людей за ознакою віку (44% опитаних), за ознакою інвалідності (39%), політичні погляди (27%), за станом здоров’я (26%).
Володимир ЯВОРСЬКИЙ, представник авторського колективу дослідження
Велика частина людей нічого не знають про державну безкоштовну допомогу, яка достатньо розвинута і дозволяє багатьом, особливо бідним, отримувати безкоштовну правову допомогу.
Анатолій ПАЗИЧУК, Секретаріат Уповноваженого ВР з прав людини
На Півдні найбільший після Донбасу відсоток упевнених, що неможна виправдовувати злочини, які вчинені під час бойових дій українськими військовими. Такої думки дотримуються 55% опитуваних.
27 лютого виїзна виставка авторів дослідження з інформаційним наметом, в якому можна отримати консультацію і взяти брошури про те, де в регіоні діє безоплатна правова державна та недержавна допомога, — працювала у приміщенні Одеської обласної державної адміністрації на вулиці Канатній,83.
