Благословення нашій благодатній землі зі святої гори Афон — преславний Іверський образ Божої Матері. 25-го лютого Православна Церква підносить свої молитви Пресвятій Приснодіві Марії перед її Іверською іконою. В цей день в Свято-Іверському монастирі міста Одеса була звершена святкова літургія, яку очолив Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, йому співслужили вікарні архієреї та духовенство міста.
23-го лютого, в Неділю про Страшний Суд, архіпастир і святитель Одеської землі митрополит Агафангел звершив святкову Божественну літургію в храмі преподобного Олександра Свірського, розташованому на житловому масиві Совіньон міста Одеси. Про урочисте богослужіння розповідає наш кореспондент.
День пам’яті мучениці Валентини свята Православна Церква вшановує 23-го лютого. У цей день, з благословення Владики митрополита Агафангела, урочисте богослужіння в одеському храмі на честь святителя Луки архієпископа Кримського і святої мучениці Валентини очолив Високопреосвященніший Діодор, архієпископ Южненський.
День православної молоді встановлений в Православній Церкві 15-го лютого. В Одесі це свято, за традицією, починається зі спільної молитви в Спасо-Преображенському кафедральному соборі, на якій присутні представники православних молодіжних рухів і організацій.
Господь в Євангелії говорить: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ін.8: 31-32). «Пост з Біблією в руках» — просвітницький проект Одеської єпархії під такою назвою триває. У навчальному корпусі Спасо-Преображенського кафедрального собору 9-го лютого слухачі проекту знайомилися з прикровенним змістом книги Псалтир.
З благословення Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського, 23-го лютого в актовому залі Свято-Андріївського подвір’я відбувся Перший єпархіальний фестиваль православних дитячих і молодіжних театрів «Зерцало». В культурному житті нашої єпархії почалась ще одна нова сторінка, що виблискує різноманітними жанрами, талантами, захоплюючими сюжетами і чудовими характерами. На фестивалі було представлено 17 театральних колективів — з різним стажем роботи на сцені, з акторами різних вікових груп, з надзвичайно цікавою тематикою вистав від казок, в тому числі лялькових, до філософської пластичної драми. Всі спектаклі — плід величезної праці і натхнення. На театральному святі панувала атмосфера душевної теплоти, взаємної підтримки, радості загального діяння. Брали участь в роботі фестивалю колективи як недільних шкіл, так і світські. Побажаємо єпархіальному фестивалю «Зерцало» стати новою чудовою традицією в культурному житті православної Одеси.
Християни намагаються в Великий піст більше приходити в Дім Божий — до храмів і монастирів, які є фортеці і оплоти святості посеред моря мирської суєти. Таким оплотом став Свято-Покровський скит Успенського монастиря в селі Маринівка, куди стікаються богомольці. Пропонуємо вашій увазі відеонарис про скит, який 26-го лютого відвідав Владика Агафангел і оглянув будівництво нових монастирських споруд, православного хоспісу «Покров» та літнього храму на честь Тихвінської ікони Божої Матері.
Будь-який з нас знає, наскільки сильно в нас самолюбство, себелюбство, егоїзм. Найголовніший ідол, якому ми поклоняємося і служимо, найголовніше наше язичництво — це шанування себе. Перш за все утвердити свою волю, своє бажання, свої прагнення, себе самого, а потім вже — волю Божу і волю інших людей. Це викриває нас, як тих, що не мають Духа Божого. Та, звичайно, суєтність. Подивимося, як мало часу ми приділяємо роздумам про вічне, як мало часу приділяємо молитві, Слову Божому, добрим справам милосердя, нам навряд чи вдається викроїти кілька хвилин для молитви. Де наші думки, де наші бажання, наші почуття, де наші інтереси, що приваблює нас найбільше? Поверхневе, пусте, тимчасове. Воно настільки займає нас, що вже для Бога залишається лише найменша частина! І ми це добре знаємо, що навіть приходячи в храм, ми наповнені думками про нескінченні повсякденні справи. Суєта перетворюється на хворобу, яка повністю нас захоплює і поглинає без залишку. І нам справді іноді соромно зізнатися, що ми християни, тому що немає в наших вчинках доказів того, що ми виконуємо закон Господа. Ми виконуємо його погано і навіть знаємо його погано. Будемо ж готуватися і очищати своє серце молитвою, покаянням, невпинно заглиблюватися в Слово Боже — в Святе Письмо. Будемо боротися з усією нечистотою, яка є в нашому серці і в наших вчинках, трудитися один для одного, готуватися і слухати Господа!
