27 квітня за адресою вулиця Буніна, 24 було відкрито меморіальну дошку відомому вірменському поету, прозаїку, публіцисту, класику вірменської літератури Аветіку Ісаакяну. Крім цього в Одеському літературному музеї відбулось відкриття виставки, присвяченої великому вірменському революціонеру та діячу.
Аветік Ісаакян, починаючи зі студентських років, брав участь у протестах проти царського самодержавства та пригнічення вірменського народу. У 1897 році його було вислано з Кавказу із правом вибору місця посилання — і Ісаакян обрав саме Одесу. Проте лише цього року на місці його проживання в Одесі було відкрито меморіальну дошку.
о. Абгар Глчян, настоятель церкви Св. Григорія Просвітителя
И надеюсь, что ни один кем-то придуманный закон когда-нибудь не снимет это. Потому что прочитав стихи — а сегодня очень много есть, которые переведены на русский язык — любой человек поймет, что этот поэт, он писал для всех. Он не просто писал для Армении, он писал для всех. И внутри этих слов, прошедших столько лет, вы увидите любовь.
Ісаакян активно виступав проти замовчування проблеми геноциду вірмен, що проживали на території Османської імперії. Він був не просто черговим борцем за свободу вірменського народу — він був його голосом, що ніколи не припиняв лунати.
Армен Петоян, Одеський фонд культурної спадщини
Исаакян, как… революционер. Исаакян, как колокол свободы, занимает свое нерушимое место в армянской литературе. В момент, горев в огне освободительной борьбы армян против османского ига, и царского правительства, и царской России, растерзанные армяне, эта многострадальная земля могла родить редких, но таких сынов, как Исаакян, который стал колоколом, певцом этой свободы. И народ возлюбил его слово. Он говорил, как народ. Он говорил от народного сердца.
Любов Ісаакяна до Одеси, як до міста, що дало йому прихисток, збереглась через багато років — як у віршах, присвячених Чорному морю, так і в його родині. Онук поета ще багато років тому подарував деякі особисті речі митця Одеському літературному музею, в якому 27 квітня відбулось урочисте відкриття виставки, присвяченої Аветіку Ісаакяну.
Анна Божко, Одеський літературний музей
Это вещи, подаренные в дар нашему музею от внука поэта — тоже Аветика Исаакяна. Здесь и винный кувшин. То есть, всеми этими вещами пользовался поэт при жизни. И маленький кувшинчик, и чайная ложечка даже есть. Табакерка, пепельница. Аветик Исаакян прожил в нашем городе почти год. Очень любил Одессу, много стихотворений в ней написал. Наверное, вот поэта с Одессой что-то такое связывало.
У вигляді меморіальної дошки, літературної виставки чи збірок віршів — в нас повинна жити пам’ять про таких великих людей, як Аветік Ісаакян, які боролися за свободу не лише свого народу, а за духовну свободу кожної людини на планеті.
