Щороку 22 червня в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам‘яті жертв війни. 78 років тому з бомбардування Києва для радянської України почалася Друга Світова війна. З нагоди цієї трагічної дати до пам‘ятника Невідомому матросу поклали квіти ветерани війни, представники влади разом із духівництвом, учасники бойових дій на Сході і громадськість.

 Світлана Лукіна, лауреат літературної премії поетів-фронтовиків

У каждого своя семья в истории, мы только можем взглянуть на плиты, на захоронения здесь на Аллее Славы и понимать, какие мужественные и сильные люди, у которых понятие родина было выше понятия жизни. Что в нашей семье: у меня дядя Саша родом из Белоруссии — он освобождал Одессу и погиб за этот город в апреле 1944 года.

Тот самый длинный день в году

С его безоблачной погодой

 Нам выдал общую беду

На всех, на все четыре года.

Олена Вірановська, дитина війни

 

Весь ужас нападения Германии на нашу страну прошел в моем детстве и победа тоже здесь с нами, мы ее встречали. Молодежь, которая сейчас живет, она должна изучать историю и знать этот ужас. Но главное, чтобы молодежь никогда не слышала взрывов бомб и гранат. А чтобы жили мирно и восхваляли свою страну.

Війна торкнулася багатьох родин і забрала життя кожного п’ятого українця. За різними даними під час кривавого конфлікту загинули до 85 мільйонів людей.

Світлані Петрівні було лише три роки, коли її разом із батьком та братами, що вели активну партизанську діяльність в окупованій Одесі, відправили в камеру смертників. Ці криваві дні тортур квітня 1943 року партизанська дитина чітко пам’ятає і досі. Вона єдина, хто залишився з родини, тож після війни маленьку дівчинку відправили до дитбудинку. Світлані Петрівні вдалося пережити усі ці жахи, і за її словами, для того, щоб передати історію молодшим поколінням.

Світлана Холопова, дитина війни

 

Одесса — первый город герой, потому что фашисты не жалели даже детей. И настолько одесситы были самоотверженные, что даже маленьких детей приговаривили смертной казни. Есть газета «Молва», которая огласила на весь город, что все партизаны Белявки были приговорены к смертной казни, дети были приговорены к смертной казни. Пытки были очень страшные.

Ми, сучасники,  маємо пам’ятати подвиги тих, хто захищав нашу країну та докладати всі зусилля, аби така страшна війна не повторювалася ніколи знову.

 

Комментарии закрыты