Протягом багатьох років в самому Ізраїлі і за кордоном йде дискусія про природу ізраїльської демократії. Ще у 1948 році ця країна була задумана як демократична держава на Близькому Сході. Але, з іншого боку, Ізраїль був створений як єврейська країна, центр світового єврейства і єврейського життя. Всі роки його існування не замовкають суперечки про те, як поєднуються ці два фундаментальних для країни визначення – принципи демократії і націоналізму. Деякі представники політичних сил в ізраїльському суспільстві досі вважають, що бути демократією важливіше, ніж бути єврейською державою.
Держава Ізраїль – це парламентська республіка. Створення держави було проголошено в 1948 році, відповідно до плану розподілу Палестини, який прийняла Організація Об’єднаних Націй. У Ізраїлю є майже всі формальні і необхідні признаки демократії європейського зразка – тобто, ліберальної демократії.
Вищий орган законодавчої влади представлений кнесетом – однопалатним парламентом, який складається з 120 депутатів. Головою держави є президент, Реувен Рівлин, якого кнесет обрав на сім років таємним голосуванням. Одна й та сама людина на може бути обрана президентом більше ніж на один термін. Згідно з діючим законодавством, президент практично не має реальних владних повноважень і виступає скоріше, як символ країни, виконуючи лише представницькі функції. Центральний орган виконавчої влади – уряд Ізраїлю, очолює прем’єр-міністр, який і творить політику країни. Зараз, обов’язки прем’єр-міністра виконує Беньямін Нетаньяху. Вищий орган судової влади – Верховний суд Ізраїлю, який ще називають Вищий Суд Справедливості. Також, в країні діють спецій ні релігійні суди, які розглядають справи пов’язані з одруженнями і розводами, виплатою аліментів і отриманням спадщини. Вищий релігійний апеляційний суд складається з рабинів і сефардів.
В Ізраїлі релігія не відокремлена від держави, на місцях діють релігійні ради, що складаються з духовних осіб, яких призначує міністерство у справах релігії.
Країна Ізраїль не має формальної Конституції. Ії функції виконує звід «основних законів».
З точки зору прийнятих на заході норм, ізраїльська держава має розвинуту демократичну систему. Ізраїльтяни традиційно й виправдано пишаються своєю демократією. Важливо, що в країні велику роль відіграє релігія. Віра, безперечно, має вплив на політичну культуру Ізраілю. Більшість населення підтримують збереження особливого характеру ізраїльскої державності і його суспільства. Релегійні норми в значному ступені, пронизують повсякденне життя кожного жителя країни. Саме релігія, сьогодні виконує роль об’єднуючого фактору для всіх ізраїльтян.
