В 2016 году Украина отмечает 150-летие со дня рождения Михаила Грушевского — выдающегося украинского ученого, общественного и государственного деятеля, который стал символом украинской нации в 20-м веке. Его монументальная «История Украины-Руси» по праву считается метрикой нашего народа, а ее автора называют Великим Украинцем и творцом истории. О значимых вехах жизни историка, чьи идеи актуальны и сегодня — далее в сюжете.
Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою… Слова великого українця не втрачають своє важливості вже десятки років. Українське державотворення та наука розпочалися з нього…. І саме Грушевський «вписав» українців в історію.
Батько Грушевський (так його називали за часів Центральної Ради) став одним з провідних діячів українського національного відродження в новітній історії України. Багатотомна «Історія України — Руси» — це унікальна пам’ятка української культури. Саме він на величезному архівному матеріалі показав безперервність історії українського народу від часів Київської держави і донедавна, довів, що український народ, як і всі інші слов’янські народи, мав своє власне коріння, а українська нація завжди зберігала свою національну культуру та історію…
Михайло Грушевський як політик пройшов шлях від засновника національно-демократичної партії Галичини і Товариства українських поступовців у Києві до творця засад української незалежної держави. Його політичні погляди змінювались, але любов до свого народу і до історичної істини для нього завжди були вищим мірилом у науковій творчості і політичній діяльності.
За пропозицією Грушевського гербом УНР було затверджено тризуб, а з-під пера видатного українського діяча вийшло близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії та фольклору. Головою Центральної Ради Української Народної Республіки Грушевського обирали заочно. Його буквально носили на руках, та поміж тим, весь час писали до НКВС численні доноси. Сьогодні їх нараховують близько 9 томів…
Він був сином своєї епохи, тому в житті та діяльності Грушевського, як і багатьох інших визначних діячів України, з усією глибиною відбилася трагічна історична доля розчленованих політичними кордонами українських земель, що були позбавлені власної державності. Як вчений і політик Михайло Грушевський боляче переживав за долю свого народу. Однак саме через це ще за життя і особливо протягом останніх десятиліть, разом з об’єктивними оцінками творчості, вчений зазнавав чимало несправедливих звинувачень.
Його вважали ворогом Радянської влади, хоч він виступав за найширше, але рівноправне співробітництво з нею, його називали агентом австро-німецького імперіалізму, хоч він був непримиренним його ворогом. І найабсурдніше: його виставляли заклятим ворогом українського народу, хоч він залишився його вірним сином до своєї смерті… і нічого глибшого і достовірнішого за його історичні дослідження на цій ниві ми досі не маємо…
