Стан освіти в сучасному світі є складним і суперечливим. На жаль, вся земна куля складається з контрастів і країн з абсолютно різним рівнем розвитку. Так, якщо діти з процвітаючої Європи ставляться до школи, як до буденної речі, то багато дітей з країн на південь від Сахари, не вміють навіть писати і читати.
6 червня 2017 року в Парижі групою Всесвітньої доповіді ЮНЕСКО з моніторингу освіти був опублікований документ, який привертає увагу до проблеми про яку часто просто не замислюються, а саме — «Допомога на цілі освіти перестала рости і спрямовується не на найбільш нужденні країни». Фахівці заявляють, що кошти, які виділяються на підтримку освіти, скорочуються вже протягом 6 років поспіль.
Не така велика сума, в рамках світового масштабу, заявлена для того, що забезпечити освітою країни, де навіть дорослі не можуть отримати базовий рівень освіти. Загальний обсяг допомоги становить на сьогодні 12 млрд. Доларів, що на 4% менше, ніж в 2010 році. Існуючі проблеми включають в себе недостачу базового навчання, підтримку шкіл, дитячих садів, ВНЗ, а також найголовніше — боротьбу з неписемністю. На жаль, світова спільнота має іншу думку стосовно фінансування освіти, яка в 21 столітті є однією з найважливіших частин життя людини. ЮНЕСКО, усіма силами привертає увагу до існуючої проблеми, вирішення якої може дати шанс тисячам дітей з неблагополучних країн мати краще майбутнє.
За словами Генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової, для досягнення загальних цілей в галузі освіти допомога повинна бути збільшена щонайменше в шість разів і надаватися в першу чергу найбільш нужденним країнам. Сьогодні, увагу країн-донорів в області освіти спямовано явно не на найбідніші країни.
Залишаючись найбільшими донорами базової освіти, Сполучені Штати Америки та Сполучене Королівство проте скоротили обсяги своїх асигнувань в 2014-2015 роках на 11% і 9%, відповідно. У той же час Норвегія та Німеччина збільшили фінансову допомогу на цілі базової освіти на 50% і 34%. В ЮНЕСКО підкреслюють, що допомога, яка виділяється, розподіляється бездумно і без урахування потреб країн. Так, країни Африки на південь від Сахари, де проживає більше половини дітей планети, не охоплених навіть шкільною освітою, і в даний час отримують менше половини тієї допомоги, яка їм була надана на цілі базової освіти на початку 21 століття.
У програмному документі ЮНЕСКО наводяться конкретні приклади необ’єктивного розподілу ресурсів. Це вказує на те, що при виділенні допомоги не враховується те, які суми потребує країна і скільки людей в ній мають потребу у хоч якийсь освіті. Сьогодні, нам слід пам’ятати, що хороша освіта, для дітей з країн «третього світу» — це єдиний шанс уникнути бідності. І хоча до проблеми регулярно намагаються привертати увагу, в світі існує близько 72 мільйонів дітей, які не мають можливості ходити до школи. Отримання якісної освіти закладає основу для поліпшення умов життя людей і забезпечення стійкого розвитку. Були досягнуті успіхи у сфері розширення доступу до освіти на всіх рівнях і збільшення охоплення шкільним навчанням, зокрема, жінок і дівчаток.
Серед переліку цілей, які стоять в 21 столітті перед ЮНЕСКО, слід пам’ятати про ціль, яка робить вклад в майбутнє нашої планети. Ціль №4 — це Право дитини на навчання в ранньому віці, це її право отримувати професію, вміти читати і досягати успіхів.
Вже до 2020 року Міжнародний Фонд фінансування освіти і фонд «Освіта не чекає» планують радикально змінити стан справ із забезпеченням освіти і збільшити обсяги фінансування країн з рівнем доходів нижче середнього на декілька мільярдів на рік. Саме освіта має силу, яка може змінити як окремих людей, так і цілі країни, тому що вона — джерело рівності, соціальних можливостей, економічної стабільності і прогресу. Здійснення пріоритетів ЮНЕСКО покликане забезпечити досягнення загальної грамотності, вирішення соціально-економічних проблем суспільства та створення передумов для розвитку усієї світової спільноти.
