Вірменія — стародавня країна та перша в світі, яка прийняла християнство як державну релігію в 301 році. Вірменський народ переживав і переможні часи, і періодично піддавався різним випробуванням, ударам і доленосним спалахам. Нажаль, є в історії цього народу і трагічні сторінки. 24 квітня — вважається днем пам’яті геноциду вірмен в Османській імперії. Насправді, ті гоніння, насилля та вбивства тривали протягом довгого часу, сягнувши свого апогею саме в квітні 1915 року. Вони торкнулись практично кожної вірменської родини у світі, залишили свій відбиток в душі кожного представника цього народу. Про день геноциду вірмен згадують і вірмени Одеси.
Вірменська держава — сучасний стан
Вірменія — як і решта пострадянських країн отримала незалежність в 1991 році. А саме 21 вересня 91-го народ Вірменії на всенародному референдумі проголосував за проголошення незалежності від Радянського Союзу, в який республіка входила з 1921 року. 99% громадян, які мають право голосу, відповіли на питання ствердно. Через два дні, 23 вересня, Верховна Рада республіки проголосила Вірменію незалежною державою. Варто зазначити, що після розпаду Радянського Союзу, Вірменії довелося пройти через складний кризовий шлях, включаючи досі неврегульований конфлікт в Нагірному Карабасі.
Геноцид вірмен — 102 роки потому
Пам’ятає вірменська громада і про сумні моменти історії. 24 квітня вірмени всього світу згадують жертв Геноциду, вчиненого щодо їх народу в 1915 році. Геноцид вірмен в Османській Імперії 1915-1923 років є першим геноцидом ХХ століття, і хоча правонаступниця Османської імперії — Туреччина, відкидає факт знищення 1,5 мільйона осіб, процес світового визнання неухильно йде вперед.
Самвел Тигранян, голова Одеської Вірменської Громади
Уже многие страны признали, даже Германия, которая активно помогала в 15-м году своими пушками, вы же понимаете, Первая Мировая Война шла между Антантой, Германией, Австро-Венгрией, Турция была их союзником. И даже Германия в прошлом году открыла архивы и откровенно признала, что таки это был геноцид.
Саме в цей символічний день, 24 квітня, в 1915 році в Константинополі, теперішньому Стамбулі, були заарештовані і згодом знищені близько тисячі представників вірменської інтелігенції — вчені, письменники, художники, вчителі, лікарі, публіцисти, представники духовенства, громадські діячі. Саме таким був «перший етап» знищення вірмен.
Азгануш Варданян, голова вірменської молодіжної організації
Для любого армянина, который живет на территории республики Армения и за её пределами, это очень важный день. Потому что пока мы помним и чтим их память, мы требуем признания этих событий. Геноцид, он разделен на 2 категории, геноцид людей и геноцид, именно «белый геноцид», который разрушал именно культуру, культурное наследство, архитектуру.
Самвел Тигранян, голова Одеської Вірменської Громади
Эта дата для каждого армянина — личная. Два года назад, когда мы здесь отмечали 100-летие, армянская церковь приняла решение приобщить всех, погибших в этой трагедии к лику святых.
Нажаль, кожен народ має чорну дату в своєму календарі. І навіть ще через століття, пам’ять про цю трагічну дату неможливо буде стерти з сердець людей. 24 квітня — не тільки день, коли вшановують тих, хто загинув, це день пам’яті всієї нації, яка зберігає свою історію, для того, щоб будувати світле та мирне майбутнє. Сьогодні Вірменія, як і кожна країна на пострадянському просторі, має свої політичні проблеми і конфлікти, але більше всього цінує національну єдність і культурне набуття. Історія Вірменії — це унікальна світова скарбниця, повна спогадів великих цивілізацій, життєписів національних діячів та драматичних моментів. За 3000 років свого існування, Вірменія терпіла іноземні навали завойовників, не раз здавалося, що саме ім’я цієї країни стерто з карти. Незважаючи на все, вірменський народ мужньо вистояв, відстоявши своє існування у важкій боротьбі. Вірменія — країна, вихідці з якої більше всього цінують свою спільність і силу, свої традиції і культуру. Мабуть тому ця невелика республіка — за територією, за чисельністю — тим не менш залишається батьківщиною для 10 мільйонів вірмен, котрі проживають поза її межами.
