В Одеському Екологічному Університеті відбувся перший Всеукраїнській Гідрометеорологічний З’їзд. Слід зазначити, що з’їзд проходить саме у дні міжнародних гідрометеорологічних свят – Всесвітнього Дня води, 22 березня та Всесвітнього Дня метеорології, 23 березня, які були започатковані Організацією Об’єднаних Націй з метою підкреслення виключно важливої ролі та місця гідрометеорологічних служб у житті людства. Про те, в якому стані перебуває гідрометеорологія в Україні і які кліматичні зміни існують в Одесі — дивіться далі в сюжеті.
Сьогодні, гідрометеорологія охоплює всі сторони життя людей і є галуззю, котру держава повинна розвивати як для обслуговування сфер економіки, сільського господарства і енергетики, так і для військових справ.
Рафіль Мусін, в.о. керівника Гідрометслужби ЗСУ
Тоже самое в авиации, без метеорологии — никуда. У моряков, вот со мной приехали моряки, тоже есть большие проблемы с налаживанием отношений, с прогнозированием погодных условий. Тоже самое, какую сторону вооруженных сил ни возьми — везде необходим учет погодных условий.
Одним з пріоритетних напрямків досліджень серед експертів у цій сфері є саме зміна клімату, яка несе серйозні глобальні загрози і все більше впливає на благополуччя людей в Україні і, зокрема, в Одесі.
Сергій Степаненко, ректор ОДЕУ
Ученые говорят об изменениях климата, И, если говорить о потеплении, да — это одно из проявлений в глобальном масштабе. Естественно, что в региональном масштабе оно может проявляться по-разному. Я могу сказать, что 2016 год, он был самым жарким годом за последние 400 тысяч лет. В Одессе эти изменения сказываются прежде всего в большей засушливости климата Наш климат становится более засушливым и это сказывается на уменьшении водных ресурсов, питьевых ресурсов. Это сказывается, изменение климата, в увеличении уровня Черного моря, которое приводит в том числе к оползневым процессам и так далее. То есть это приводит к интенсификации тех опасных явлений, которые у нас есть. Это ливни, вспомните, это град, зимние метели и так далее.
Однією з основних проблем українських гідрометеорологів, є відродження державного органу, який міг би більш щільно і детально займатися проблемами змін клімату, екології і прогнозування погоди.
Олександр Косовець, директор Центральної геофізичної обсерваторії
По перше, відсутність органу державної виконавчої влади, повноцінного. Тому, якщо говорити про те, що пан Аваков сьогодні — головний гідрометеоролог України, то це, вибачте, трошки нелогічно. Має бути окрема служба, як це було в 21 році, коли в Україні зложилась гідрометеорологічна служба. Вона була при Раді Народних Комісарів. Сьогодні Раду замінив Кабінет Міністрів, і, безумовно, така служба має бути самостійною при Кабінеті Міністрів України.
Звичайно, у сфері гідрометеорологічної діяльності існують і певні технічні проблеми, які пов’язані з необхідністю використання новітніх комп’ютерних технологій та сучасної кадрової підготовки для більш точного прогнозування погодних умов.
Микола Кульбіда, директор Українського гідрометцентру
В нашій системі використовується близько 22 тисяч різних приладів і обладнання. 80% з них вже вичерпали свій ресурс і потребують негайної, скажімо так, заміни. Особливо це стосується таких вартісних приладів і обладнання, як метеорологічні радіолокатори, системи зондування атмосфери, автоматичні метеорологічні станції. СКЛЕЙКА. На цей рік, нам виділено, наприклад, 10 млн. гривень на технічне переоснащення. Тобто, ми зможемо вже другий рік поспіль, отримуючи такі кошти, дещо переоснастити і таким чином покращити нашу діяльність.
На жаль, реформи державного управління, що відбувалися в Україні у 2010-2015 роках та хронічне недофінансування галузі призвели до втрати українською гідрометеорологічною службою провідних місць у світовому рейтингу гідрометеорології. Саме тому, робота першого за часи незалежності нашої країни всеукраїнського з’їзду безумовно стає першим кроком до відновлення плідної праці у подоланні існуючих проблем і адаптації до змін клімату.
