В Академічному словнику української мови читаємо «крайній» — у значенні: Який міститься скраю, на межі чогось; кінцевий; Якого далі не можна зволікати, переносити; останній. Який досяг найвищого ступеня; надзвичайний, надмірний, граничний. Приміром, крайні заходи — найсуворіші, найрішучіші, надзвичайні заходи, крайня потреба — виняткова, пекуча, нагальна необхідність, У крайньому разі — якщо немає (не буде) іншого виходу.
Тоді як правильно спитати: «крайній» чи «останній», приміром, у черзі? Багато людей уникають слова «останній» через те, що одне з його значень має негативний відтінок… адже, «останній» – говорять у значенні поганий, найгірший серед інших… Але дарма. Бо ж основне значення слова – той, закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій і т. ін.; Приміром, Гарно сміється той, хто сміється останній! (народна приказка) або Він пильно дивився на густу масу чорних шапок.., доки й останній чоловік не вийшов з двора — пише Іван Нечуй-Левицький.
А ось «крайній» — як ми уже зазначили: це той,що скраю, скраєчку. Але не треба забувати, що крайній, приміром, у черзі, може бути і крайнім з початку… Тобто все залежить від того, з якого боку на ту чергу дивитися. Тож запитуйте «Хто останній у черзі?», але аж ніяк не «крайній»…
