Піймати на слові: вид чи краєвид?

Основне значення слова вид в українській мові — «обличчя».  З паронімічним російським вид наше слово збігається в таких значеннях: «ґатунок предметів, явищ»; «одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу»; «граматична категорія». Для решти значень російського слова вид є інші українські відповідники. Цього, на жаль, не беруть до уваги, приміром: «Хлопець завжди був на виду» (треба на видноті); «Постійний вид на проживання, що потребує підтвердження раз на кілька років» (правильно посвідка на проживання); «За річкою відкривається чудовий вид на стару частину міста» (тут слід було вжити чудовий краєвид).
Дехто заперечує проти того, що частина місцевості, яку видно з певної точки, зветься краєвид, мовляв, можна казати й вид. Залишаючись при своїй думці, мовознавець Олександр Пономарів наводить такі аргументи. В цьому значенні краєвид і вид є не синонімами, а дублетами, тобто словами, що нічим не відрізняються. Отже, один з них має відійти на другий чи й третій план. Чому варто віддати перевагу слову краєвид? Хоч би тому, що воно оригінальне українське, широко використовується в творах українських письменників різних поколінь: «Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді» (І. Франко); «З скелі відкривається чудовий широкий краєвид на море» (М. Коцюбинський); «За вікном вагона щохвилини виростали все нові й нові краєвиди» (М. Руденко). Слово вид у такому значенні в словнику за редакцією Б. Грінченка не засвідчене, а в Словнику української мови підтверджене єдиною ілюстрацією, та й то з листування (а не з художнього чи публіцистичного твору) Лесі Українки. У листуванні ж, як відомо, припускається більша вільність при доборі лексичних та інших мовних засобів.
Саме так. І пам’ятайте – не важливо якою мовою ви спілкуєтесь, головне  — говорити правильно!