Слову відмінний властиві два значення: «такий, що чимось відрізняється від когось або чогось» і «дуже високої якості», «дуже добрий», «гарний». Ось приклади першого значення. «Як відомо, критичний реалізм об’єднував у своїх межах письменників з дуже відмінними один від одного художніми почерками. Досить порівняти, приміром, Толстого і Чехова або Франка і Коцюбинського, щоб наочно переконатися в цьому». — із журналу. «Історична пісня являє собою особливий жанр, відмінний від дум». — читаємо у Рильського.
Як бачимо, в прикладах є зіставлення з кимось або чимось і обов’язково присутній прийменник від.
У другому значенні це слово теж вживається досить часто. «У нашому суспільстві немає об’єктивних причин, які б не дозволяли виробляти продукцію відмінної якості» — із журналу.
Якщо вжити слово відмінний у значенні «такий, що чимось відрізняється від когось або чогось», «не такий, як інші» без прийменника від і без згадки про об’єкт порівняння, можна подумати, що йдеться про якість. Наприклад, у реченні «Звернення до національних традицій — відмінна риса своєрідності і чарівності грузинської сценографії» — твердження про національні традиції в грузинській сценографії можна трактувати неоднозначно. Зміст речення дає змогу розуміти словосполучення відмінна риса як «характерна особливість», а відсутність зіставлення з чимось і вживання без прийменника від дає підставу тлумачити його як «дуже позитивна риса».
Такої двозначності не було б, якби замість слова відмінна вживалося відмітна (риса). Саме словом відмітний у сполученні зі словами риса, властивість, особливість і передається значення «який чимось виділяється, відрізняється від інших». «Суспільному життю, порівняно з явищами природи, властивий ряд відмітних рис. приміром. Або так: «Потрібно звернути особливу увагу учнів на те, що членоподільна мова є відмітною особливістю людини». — із журналу.
Саме так. І пам’ятайте – не важливо якою мовою ви спілкуєтесь, головне — говорити правильно!
