Випливати в переносному значенні означає «бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього». Приміром — «З усього сказаного випливає, що…» «Разом з тим весь реальний і земний світ бачився [нашими предками] як відлунний щодо невидимого (внутрішнього) та небесного. Це випливало із розуміння властивостей світла, поняття доцентрової і відцентрової тяги, матеріального (тілесного) та енергетичного (духовного)». — із журналу.
Слово витікати вживається тільки в буквальному, фізичному значенні: «литися звідкись» (наприклад: вода витікає з крана), «брати початок з якогось водоймища» (річка витікає з озера). «Полював я на сохатих… А потім я побачив, як із схилу кручі витікає маленький чорний струмок. То й була нафта». — пише Донченко. Це значення може виступати і метафорою.
«З його грудей голос витікав тихеньким струмочком, жебонів неквапно…» — пише Євген Гуцало. Стилістична помилка полягає в тому, що дехто в значенні «бути логічним наслідком чогось» вживає слово витікати. Наприклад: «І треба сказати, що цей факт звучить у п’єсі правдиво і цілком логічно витікає з розвитку подій». Але слово витікати в переносному значенні не узвичаєно вживати. Тому тут слід сказати: випливає з розвитку подій.
Саме так. І пам’ятайте – не важливо якою мовою ви спілкуєтесь, головне — говорити правильно!
