Слова військовий і воєнний є в українській мові, але означають вони не одне й те ж, тому, мабуть, і трапляються часто помилки, коли їх ставлять не там, де треба, наприклад: «На святі врожаю були й представники воєнної частини»; «Мій батько за часів військового комунізму був ще студентом».
Прикметник військовий позначає те, що стосується війська: військова служба, військовий суд, військова частина тощо, наприклад: «У хату вступив гість… військовий лікар» (М. Коцюбинський). Але те, що походить від слова війна, українською мовою — воєнний: воєнна перемога, воєнна поразка, воєнний час тощо, наприклад: «Мир! Завойовано змогу мирно жити, не буде ще однієї воєнної зими» (О. Гончар); «Я згадую тяжкі воєнні дні, коли на нас фашистська йшла навала» (І. Нехода).
Отож, у двох перших фразах треба було написати: «були й повноважні військової частини», «за часів воєнного комунізму».
Саме так. І пам’ятайте – не важливо якою мовою ви спілкуєтесь, головне — говорити правильно!
Більше — у книзі «Як ми говоримо» (Б. Антоненко-Давидович)
