В Академічному тлумачному словнику української мови можна знайти слово «зал», а «зала» у ньому визначається як його абсолютний синонім, але якщо можна погодитися з тим, що, наприклад, у словосполученні «глядацький зал», іменник «зал» справді можна замінити на «зала», то як бути з такими словами як «спортзал», «кінозал»?
Отже: Зал і зала – в сучасній українській мові вживаються обидва варіанти. Це пояснюється тим, що ці слова запозичені. Слово «зал» запозичено з німецької, а слово «зала» – з французької. Під впливом їх рідних мов в українській поширилися обидва варіанти.
Приміром: «Актовий зал був заповнений вщерт» або «Свято відбудеться в актовій залі школи».
Відповідно, при відмінюванні іменників форма слів буде різна:
Зал – іменник чоловічого роду:
Н.в.– зал, зали
Р.в.– залу, залів
Д.в. – залові, залу і залам
З.в. – зал, зали
О.в.– залом і залами
М.в. — на, у залі і на, у залах
К.в. – зале, зали!
Зала – іменник жіночого року:
Н.в. – зала, зали
Р.в. – зали, зал
Д.в. – залі, залам
З.в. – залу, зали
О.в.– залою і залами
М.в. – на, у залі і на, у залах
К.в.– зало, зали!
Тому часто в мові виникають паралельні варіанти речень, які будуть правильними одночасно.
Ми пришли до актового залу – Ми прийшли до актової зали
Отже, зал і зала — це паралельні родові форми. Наприклад, абрикос і абрикоса, птах і птаха. І нагадаю: використання цих форм, пояснюється тим, що лексеми запозичені з різних мов: Зал — чол. р.; з німецької мови. Зала — жін. р.; з французької мови. Проте, в українській мові є більш поширеним використання чоловічого роду: глядацький зал, спортивний зал, танцювальний зал.
