Вітаю! Це «Піймати на слові» — програма про культуру слова. І тема сьогоднішнього ефіру – фразеологізми.
Здавати собі справу чи звіт? Отже, російський вислів отдавать себе отчет можна відтворити словами усвідомлювати, розуміти щось, орієнтуватися в чомусь. В українській мові є фразеологічний зворот здавати собі справу, але аж ніяк не звіт. Про закономірність цієї мовної одиниці свідчить широке вживання її в багатьох українських авторів: «Вона чомусь мусила згадувати про Дарку, не раз плакала при тому — чи за лялькою, чи за Даркою, вона якось сама не могла собі здати справи в тому» (Леся Українка).
Далі — з дощу та під ринву чи тільки з вогню та в полум’я? Из огня да в полымя означає «з однієї неприємності потрапити в іншу, ще більшу». Українська мова має тут такі фразеологічні варіанти: з дощу та під ринву; уникав диму, та й упав у вогонь; тікав від диму, та впав у вогонь; з калюжі та в болото; утікав від вовка, та натрапив на ведмедя; з вогню та в полум’я.
А от як одним словом сказати — від нічого робити? В українській мові є такий чудовий фразеологізм – знечів’я. Приіром пише Леонід Глібов: «Знічев’я спочиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь».
І на зевершення посміємось… На кутні чи корінні зуби? Звичайно, і тут є свої нюанси. Мовознавець Олександр Пономарів у своїй книзі акцентує увагу на тому, що іноді й у словниках трапляються прикрі помилки. Приміром, у 4-му томі одинадцятитомного Словника української мови є словосполучення корінний зуб, яке нібито означає «один із п’яти задніх зубів кожної щелепи». Цей вислів, на думку мовознавця, без жодних підстав перенесено з російської мови, бо по-українському один із п’яти задніх зубів щелепи зветься кутній. Маємо й фразеологізм сміятися (реготатися) на кутні із значенням «плакати»: «Ще й сміється, дурне! Щоб ти на кутні сміялося!» — пише Ковінька.
Саме так. І пам’ятайте – важливо говорити правильно!
