Ось уже 49 років поспіль одеські школярі несуть почесний караул у Пам’ятника невідомому матросу на Алеї Слави. Починаючи з 1968 року, хлопчики і дівчатка заступали на почесну вахту, вчились обороняти свою країну і пам’ятати великий подвиг своїх предків, які захищали Одесу і всю країну в Другій Світовій Війні. Подвиг тих, завдяки кому Одеса гордо носить звання міста-героя. 2 листопада караули з 32 шкіл, а це більше тисячі дітей, урочисто закрили Пост №1 і передали зміну новому почесному караулу.
Протягом кожної зміни, на Посту №1 діти вчаться не тільки дисципліни, вмінню тримати зброю, а й таким важливим в житті навичкам, як надання першої медичної допомоги, допомоги при ДТП або зупинці серця. Нести караул — важко, але після такого досвіду діти становляться більш фізично підготовленими, мають витримку і вміння працювати в команді. Пост №1 — назавжди залишається в пам’яті тих, хто несе тут почесну вахту. За словами вчителя біології школи №85 Анатолія Михайловського, в його школі бажаючих нести почесну варту завжди багато, але беруть, на жаль, не всіх. Навіть приходиться влаштовувати справжній кастинг, де відбирають кращих.
Анатолій Міхайловський, вчитель біології, школа №85
Порядок есть порядок. Здесь нет хочу — не хочу. Это маленькая армия, это неделя армии. Если сказали идти направо, нужно идти направо. Если каждый будет делать что он захочет, то порядка не будет. Они у нас очень дисциплинированные ребята, мы оказались почти лучшие на этом посту. Ребята очень дисциплинированные, даже те кто учились не очень, мы их взяли и вдруг они поменялись. Дети, даже их родители не знают уже что такое война, но они приходя сюда, мы их знакомим и они чувствуют это на генетическом уровне. Они ощущают это и наш народ всегда будет это ощущать.
В цьому році в прапороносці посту обрали саме школярів зі школи №85. До початку церемонії ми змогли поспілкуватися з хлопцями і дівчатами, які розповіли нам, чим живе Пост №1 і що відчуває людина, котра несе почесну варту.
Костянтин, 10 клас, школа №85
Чувствуется что прямо сердце греется что люди не забыли предков. Когда ты стоишь, сердце наливается кровью и хочется жить очень сильно.
Ганна, 10 клас, школа №85
Чтобы наше поколение не забывало о подвиге наших предков и мы могли понимать что они для нас сделали.
Звісно, кожна варта на посту має і свої цікаві історії, котрі приємно потім згадати.
Аліна, 10 клас, школа №85
Был такой момент, мы стояли на посту и к нам подошла бабушка. Она начала с нами разговаривать, а мы не должны с ней общаться. И она начала спрашивать нас почему мы в холодных туфельках, начала ругаться с нашим учителем. Учитель сказал что нам не холодно, что так должно быть.
Вже в наступному році, 10 квітня, місто-герой Одеса святкуватиме 50-ти річчя несення почесної варти біля посту №1. Рік за роком, одеські школярі продовжують шанувати подвиг тих героїв, які загинули у Другій світовій війні, але залишилися безсмертними в серцях тих, хто продовжує їх пам’ятати.
