Сергію Лавренчуку 50 років, п’ять з яких він хворіє на рак передміхурової залози. Операція, низка хімічних та гормональних препаратів, обслідування в Одесі та Києві — все це так і не змогло зупинити хворобу. Боротьба із пухлиною виснажує — і сьогодні Сергію не впоратись самостійно.
Сергій хворіє на рак вже шостий рік поспіль. У 2011 пухлину виявили випадково — і з того часу нескінченний процес лікування не припиняється. Було зроблено необхідну операцію, але вона не дала бажаних результатів: хвороба продовжила прогресувати і сьогодні у Сергія рак четвертого ступеня.
Юлія, донька Сергія
Отец у нас заболел в 2011 году, в конце. Мы обнаружили случайно, что у него есть такая проблема. Все эти годы пытались, поддерживали в онко, на гормональном, ездили в Киев — тоже там проходили обследование. Ему прописали девять химиотерапий, но на восьмой химиотерапии — после неё — сказали, что оно ему не помогает. Отправили, можно сказать, грубо говоря, почти домой.
Нещодавно, у березні 2017 Сергію зробили ще одну операцію. Рак дав ускладнення — а тому чоловіка негайно помістили до міської лікарні №10, і прооперували. Сама лікарня не спеціалізується на онкології, а тому останнє хірургічне втручання все ще не є кінцевою точкою шляху.
Костянтин, син Сергія
То есть, из-за прорастания рака в мочевой пузырь, потеря крови была, в месте прорастания — потеря крови. И просто нужна была скорая помощь. В онкологии ночью ни до кого не достучишься. Здесь есть приемное отделение — то есть, промыть, уколоть крововосстанавливающее. Нужно было уже просто хирургически вмешиваться: то есть разрезать мочевой пузырь, потому что промыть было невозможно. Но у них была операция такая, с сюрпризом, потому что там внутри был всё это время разрыв — разрыв мочевого пузыря, и всё в брюшную полость это уходило частично.
Весь тиждень, що пройшов після операції, Сергій знаходиться у реанімації. Він буде там ще декілька днів, а що буде далі і як після цієї операції поведе себе пухлина — не знає ніхто. Однак є надія на те, що подальше застосування певних препаратів зможе зберегти Сергію життя.
Костянтин, син Сергія
Вот с профессором поговорили, примерно прикинули, какое может быть лечение хотя он не касается ракового лечения. Он говорит, что так бывает, что поначалу гормональные препараты не действуют, но, если спустя какое-то время, почистив организм, дать самую минимальную дозу препарата «Касодекс» — не украинского происхождения, а израильского — то он может начать помогать. То есть бороться с раком. Так бывает.
Раніше на цей препарат Сергій витрачав понад 9 тисяч гривень щомісячно. І навіть якщо говорити про мінімальну дозу, це будуть такі гроші, яких після п’яти років лікування в його родини вже немає.
Юлія, донька Сергія
На протяжении шести лет мы пытались поддерживать состояние отца в нормальном состоянии. Ему дали инвалидность, он у нас пенсионер. Мы благодарны людям, которые помогали нам финансово, донорам, которые приезжали и сдавали кровь. Мы вам очень сильно благодарны. И мы бы хотели попросить всех неравнодушных, кто способен как-нибудь нам помочь финансово, в этой тяжелой ситуации, мы были бы вам очень сильно признательны.
Невеликий шанс на одужання залишається шансом. Допомогти Сергію у боротьбі із страшною хворобою може кожен — адже сьогодні одужання чоловіка залежить саме від небайдужих одеситів.
РЕКВИЗИТЫ
Допомогу можна надати, перерахувавши гроші на банківську картку на ім’я Лавренчук Костянтин Сергійович (син Сергія).
ПриватБанк №5168 7423 3722 0556
Телефон для зв’язку
+38073 208 94 98 — Костянтин
