Тег: Кулевча
ТЄО — 457. Ведучий — протоієрей Костянтин Бацуєв
Просмотров 936Комментарии 0Нравится 0
23 січня в день пам'яті священномученика Анатолія, митрополита Одеського, потерпілого до смерті від безбожних властей за віру в Христа, Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський очолив Божест...
Кулевчанские святыни // часть 3
Просмотров 2.21KКомментарии 0Нравится 0
Десь ще років 5 тому, назва цього села, до якого від Одеси 110 кілометрів, була відома небагатьом. Сьогодні сюди приїжджають люди з усієї України та навіть із закордону. Вклоняються святиням свято-Миколаївського храму, про які ми не одноразово розповідали у нашій програмі. Зимова подорож до цього куточка Одеської області, та ще й випадкова зустріч в Одеському краєзнавчому музеї з кулевчанським художником, наштовхнули на створення ще однієї програми. Тому ми знов в Кулевчі.
Кулевчанские святыни // часть 2
Просмотров 2.64KКомментарии 0Нравится 0
Горять запалені свічки... Лунає спів церковний... Навколо кулевчанських див зібралися парафіяни... Ми вже розповідали про лілії, які, за свідченнями парафіян свято-Миколаївської церкви, живуть цілий рік в Казанській іконі Божої Матері . А почалося це диво з мироточіння, а точніше з плачу. Віруючі після служби бачили, як плаче образ Пречистої. Так от. Якщо восени під час зйомок нашої програми на стеблинах, що засохли, були лише білі цибулини, наразі ми побачили вже зелененькі пагони. І ще одне диво чекало на нас.
Кулевчанские святыни // часть 1
Просмотров 2.80KКомментарии 0Нравится 0
Широкі й вузенькі, прямі й витіюваті, довгі й короткі... Вони ведуть нас по цьому життю... Шляхи... На роботу, додому, до інших міст та країн... Рухаючись ними, забуваємо, як швидко плине час... І ось настає мить, коли зупиняєшся і замислюєшся: "А що позаду? Чи той це шлях? А можливо, варто змінити його на інший?" Шляхи непередбачені. Йдучи зовсім звичайними та непримітними, можна опинитися в незвичайних й дивовижних місцях. Настільки дивовижних, що спершу не віриш навіть своїм очам. Саме такий куточок сховали своїми густими зеленими гілками дерева села Кулевча. Одразу його й не побачиш. Лише наближаючись, помічаєш, як виростає перед тобою райське місце. Двері його відкриті завжди і для кожного. Потрапляючи до нього, відчуваєш, немов увійшов до раю. Можливо, саме такий він і є? Незвичайна, спокійна краса заворожує, і важко повірити, що це зроблено людиною. Бачиш, як сучасні дизайнерські новинки, що підібрані зі смаком, у поєднанні з великою любов’ю органічно знайшли своє місце поруч одна одної. А кожен мандрівник втамує свою спрагу та голод в церковній трапезній. Тут завжди можна випити гарячого чаю та скуштувати печива з медом. А яке тут повітря! Вдихаючи його, не можеш насолодитися. В ньому уловлюєш солодкі аромати зеленої трави та барвистих квітів, що гріються під теплими сонячними променями. Вони радіють усім гостям, хто завітав до цього куточка Одеської області, даруючи свою красу, чаруючий та запашний дух. Сьогодні складно уявити, що років 15-20 тому тут було зовсім інакше.