13-го грудня Церква вшановує пам’ять першого званого Господом Ісусом Христом до себе в учні святого апостола Андрія Первозванного. Цей апостол особливо шанується на наших землях у зв’язку з тим, що саме він приніс сюди проповідь про Спасителя. На честь свята в Свято-Успенському монастирі, в соборному храмі на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело» було звершено Божественну літургію, яку очолив Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський у співслужінні вікарних архієреїв і духовенства єпархії.
Після святкового богослужіння Владика Агафангел очолив урочисті збори з нагоди дня пам’яті святого апостола Андрія Первозванного — небесного покровителя Одеської духовної семінарії. Відкрив річний акт ректор духовної школи протоієрей Димитрій Яковенко. З актовою промовою виступив проректор семінарії протоієрей Андрій Ніколаїді. Після чого з доповіддю на тему «Відродження Одеської духовної семінарії в 1945-му році. За архівними джерелами Одеського єпархіального управління»присутніх ознайомив секретар Одеської єпархії протоієрей Євген Гутьяр. Також отець ректор зачитав привітання від голови Навчального комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента і Мінської духовної семінарії, почесних членів Одеської духовної семінарії митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона, єпископа Унгенського і Ниспоренського Петра. Потім Високопреосвященніший митрополит Агафангел виступив з мудрим архіпастирським напутнім словом до учнів ОДС.
Дочка візантійського імператора Олексія I княжна Варвара, одружуючись з російським князем Святополком Ізяславовичем, привезла з собою до Києва в 1108-му році мощі святої великомучениці Варвари, де вони і нині спочивають у Володимирському соборі. А частка святих мощей великомучениці Варвари знаходиться в нашому місті в храмі, освяченому на її честь на селищі Котовського. 17-го грудня Свято-Варваринський храм святкує престольне свято.
З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, архієпископ Овідіопольський Аркадій, вікарій Одеської єпархії, 16-го грудня взяв участь в урочистих зборах, присвячених 90-річчю Одеської державної академії будівництва та архітектури. Владика Аркадій зачитав вітальне слово від одеського архіпастиря митрополита Агафангела. «Робота Одеської будівельної академії в сьогоднішніх складних умовах кризи є подвижницькою діяльністю. Як і будь-який освітній центр, академія змушена протистояти безкультур’ю і бездуховності», — йдеться у вітальному слові митрополита Агафангела. Також адміністрація та викладачі академії були нагороджені грамотами та орденами Української Православної Церкви.
9-го грудня, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, архієпископ Южненський Діодор, вікарій Одеської єпархії, — у Свято-Різдво-Богородичному храмі на Слободці звершив заупокійну Божественну літургію за новопреставленим протоієреєм Володимиром Пальчаком, який представився до Господа на 75- му році життя 6-го грудня 2020-го року.
Щосуботи о 22:00, з благословення Високопреосвященнішого Владики Агафангела, в нашій єпархії буде звершуватися молитва за угодою і молебень з каноном про болящих на COVID-19. Дванадцятого грудня богослужіння зі Свято-Успенського патріаршого чоловічого монастиря, яке очолив архієпископ Арцизький Віктор, транслювалося в прямому ефірі на сторінках єпархії в ютуб і фейсбук. По завершенні богослужіння архієпископ Віктор звернувся до всіх зі словом проповіді.
Сьогоднішнє недільне Євангеліє розповідає нам про зцілення десяти прокажених. Воно завжди читається під час подячного молебню, і прикладом такої подяки є самарянин, який був зцілений Христом і який потім повернувся до Його ніг, славлячи Бога. Один. Господь запитує у нього: «Не десять очистилось? Де інші дев’ять? Чому вони не прийшли дати хвалу Богові?» І говорить цьому зціленому: «Іди. Віра твоя спасла тебе». Дивіться, виявляється, мало зцілити своє тіло. Щоб душа була зцілена, потрібно мати вдячність до Бога. Яка користь, що ті дев’ять отримали тілесне зцілення? Вони не отримали головного — зцілення своїх душ, тому що були невдячні. Головний сенс в нашому житті — щоб наші душі були зцілені. Тому що це тіло, яке зараз страждає різними хворобами, прийде час, і буде поховано, і дістанеться в їжу черв’ям. А що буде з душею — яка покликана до вічності і яка буде жити вічно? Яку відповідь ми дамо Богу? Ось через це євангельське читання, яке ми почули з вами, Господь закликає нас бути вдячними, вчить нас тому, що тільки подяка — подяка Богу, за все з вірою — дає справжнє спасіння.
