Під кінець цієї суботи ми святкуємо рош-хойдеш місяця іяр. Любавицький Ребе в одній зі своїх бесід пояснює, що новомісяччя — це особливе свято для євреїв. У народів світу є день відпочинку, подібний Суботі — п’ятниця для мусульман та неділя для християн. Свята теж відзначаються не тільки народом Ізраїлю, наприклад, у нас є Рош ѓаШоно, а у них — Новий рік … Однак немає в світі країни, в якій відзначався б перший день кожного місяця тільки тому, що це початок місяця. Тільки євреї особливо відзначають і святкують рош-хойдеш.
Ізраїль подібний до Місяця і рахує по Місяцю, що означає, що ми повинні бути схожими на Місяць, і, оскільки Місяць оновлюється щомісяця, то ж саме повинно відбуватися з народом Ізраїлю. Ми повинні оновлюватися і просуватися вперед, і для цього недостатньо робити те ж саме, що і в минулому місяці. Саме це і зробив єврейський народ після Голокосту. Заѓава Рот, яка залишилася сиротою у віці семи років і вважала себе «нічією дитиною», виросла, піднялася в Святу землю і створила велику сім’ю з дітьми, онуками і правнуками. Вона присвятила своє життя вихованню маленьких дітей, прищеплювала їм традицію народу Ізраїлю і сьогодні, незважаючи на похилий вік, продовжує розповідати людям свою історію. І це найкращий доказ оновлення єврейського народу.
Тому і ми повинні використовувати сили, які ми отримуємо від виконання заповіді рош-хойдеш, і виправляти те, що в минулому місяці ми хотіли виправити, але не змогли. Нехай у кожного з нас, з Б-жьей допомогою, в новому місяці дістане на це сил!