13-го грудня православні відзначають День святого Первозванного апостола Андрія. Ім’я Первозванний апостол носить тому, що першим був покликаний Христом і першим пішов за Ним. Семінарія Одеси названа в честь апостола Андрія Первозванного — свідка земного життя Спасителя, Його вірного учня, брата апостола Петра. Для одеської духовної школи день пам’яті апостола Андрія — свято особливого значення. 13-го грудня за традицією відбувається святкове богослужіння і потім концертна частина заходу в актовому залі ОДС.
Напередодні дня святого апостола Андрія в Одеській духовній семінарії відбулися важливі події, приурочені до свята. У неділю, 9 грудня, в головному храмі Успенської обителі відбулося покладання рук архієрея на студентів з молитвою про їх подальше служіння. Ступінь читця в Церкві — перша ступінь священства, яка передбачає читання на богослужінні священних текстів, а також їх тлумачення. Студенти 4-го курсу спромоглися прийняти хіротесію або «поставлення» у читці від рук Владики Агафангела.
«Блаженні милостиві бо вони помилувані будуть». Такими словами, улюблені во Христі брати і сестри, Господь і Бог наш Ісус Христос закликає кожного з нас робити добро всім без винятку людям. Восени цього року до нас в програму звернулася одинока мати Людмила Бахшиєва з благанням про допомогу своєму 12-річному синові, хворому на ДЦП. Сьогодні Людмила знову змушена просити про допомогу.
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ:
Бахшиєв Данило
Банк отримувача Ощадбанк
5167 4901 9533 5980
Банк отримувача ПриватБанк
5168 7427 1951 4204
Власник картки — Бахшиєва Людмила Володимирівна
Тел. (+38) 095-443-44-43 Людмила Бахшиєва, мама Данила
Цариця Небесна невпинно заступається за кожного, хто намагається життя своє вести згідно заповідям Христовим. І навіть в роки випробувань, труднощів і проблем Богородиця як Рідна Мати не залишає Своїх дітей, але стає для всіх стіною непорушною і непоборною. 10-го грудня святкує свій престольний день приход храму на честь ікони Божої Матері «Знамение» при Одеському інституті фінансів. У день торжества відбулася архієрейська Божественна літургія.
6-го грудня Православна Церква вшановує святого Олександра Невського — великого князя і полководця. В Одесі храм Олександра Невського розташований біля 411-го військового госпіталю на вулиці Пироговській. Церква була закладена ще в 1897(!) році, і військовослужбовці, що знаходились на лікуванні в госпіталі, вирушаючи в далекі походи або повертаючись додому, завжди відвідували храм, щоб дякувати Господу і поставити свічку великому воїнові святому Олександру Невському. Цього року традиційно 6-го грудня у храмі була звершена святкова Божественна літургія.
«Час пролітає швидко». Цю фразу ми чуємо мало не щодня, і не рідше ця банальна, здавалося б, думка відвідує і нас самих. Особливо швидко час минає в компанії рідних, близьких друзів і коханих нами людей. Але в той же час іноді ми помічаємо, що час ніби завмирає і тягнеться дуже довго: наприклад, коли людина перебуває на самоті або, навпаки, серед безлічі людей, припустимо в довгій черзі, але зсередини мучиться тією ж самотністю і безглуздістю того, що відбувається. Проаналізувавши вищесказане, задумаємося, брати і сестри! Зараз йде Різдвяний піст, багато хто намагається в міру сил і здоров’я постити і посилено відвідувати недільні та святкові богослужіння, однак для когось церковна молитва минає миттєво, а комусь хвилина здається вічністю. З чим же це може бути пов’язано? Причин багато: це і втома, і незвичка довгого стояння на місці, але, мабуть, перша – це недостатність любові до Бога! Адже зустрівшись на вулиці з коханою і близькою нам людиною ми готові від надлишку радості стояти і розмовляти годинами, не помічаючи руху стрілок годинника, а якщо нам важко і нецікаво на службі, то, значить, Бог поки що не настільки близький нам і любим нами, тобто поки що любов одностороння, не взаємна! Але не будемо сумувати, дорогі брати і сестри, а прославимо Божу благість і довготерпіння. Адже лише одна думка про те, що Отець Небесний стільки часу чекає, поки наші стояння, слухання і читання молитов стануть справжнім богоспілкуванням — вже пом’якшує наші серця, і теж, по суті, є молитвою і славленням Творця!
