В ефірі різдвяний випуск Телевізійного єпархіального огляду. Це спільний проект Одеської єпархії і телерадіокомпанії ГЛАС, який в ці дні виходить на святки (період від Різдва до Водохресного святвечора, коли пост за статутом церковним скасовується і всі покликані ділитися своєю різдвяною радістю: в першу чергу зі своїми близькими, дітьми та хрещениками, а також з усіма оточуючими). Ви побачите ряд сюжетів, які підготував наш творчий колектив про найбільш важливі події передсвяткових і святкових днів у житті Одеської єпархії.
Дорогі брати і сестри, минула чергова віха історії, минув черговий рік і настав рік новий. Хтось із нас зустрічав його в дитячій простоті і радості зі світлою надією на краще, хтось з впевненим песимізмом, що поганий був рік попередній, а вже наступний тим паче буде ще гірше. Хтось із нас зустрічав новий рік, дякуючи Богу за проходження чергового життєвого етапу, аналізуючи свої помилки в році, що минає і сподіваючись привнести в світ більше світлих і добрих справ в році прийдешньому, а хтось під новорічний бій курантів з наріканням і засудженням всіх навколо тільки і встигав загинати пальці в підрахунку своїх образ і гріхів ближніх за минулі 365 днів. Хтось із нас зустрічав Новий рік в радісному колі своїх близьких і друзів, підтримуючи один одного в минулих випробуваннях, обопільно надихаючись на нові благі ідеї і починання, а хтось зустрічав його в похмурій самотності в оточенні лише своїх сумних думок, зациклюючись лише на своїх проблемах і негараздах, а навіть якщо зовні і знаходився в оточенні друзів, то, тим не менше, закрився зсередини і нікого не пускав у двері свого духовно замерзлого серця: ні давши нікому туди увійти для підбадьорення себе самого і не виділивши там місця для зігріву і розради скорбот інших людей. Зміна дня і ночі, днів тижня, циклічність пір року і відділення одного року від іншого покликане радувати серця людей! Всім зовнішнім Устроєм світу ми покликані до того, щоб не загрузнути в однотонному теперішньому часі, де сірі одноманітні будні затягують нас в свій глибокий вир, а піднятися думкою до вічності і, дивлячись на зміни один одного дня й ночі, сезонів і років, задуматися про стан своєї неподільної, безсмертної і вічної душі! Через зміну навколишніх явищ задуматися про те, щоб душа не стала суєтною, а утвердилася в доброму і увійшла в те незмінне, вічне і благодатне Царство, в якому вже немає зміни дня і ночі, зими і літа, старого і нового року. Що дуже цікаво і незвично нашому приземленому слуху, так це те, що, за словами Христа, це Царство знаходиться всередині нас вже сьогодні, тут і зараз. Звичайно ж, в повноті, громадянином цього Царства зможе стати лише той, хто туди щиро прагнув і протягом всього свого земного життя готувався до вступу в тісні врата небесних обителей. Однак, якесь передчуття раю і стояння перед дверима цього Небесного Царства або, навпаки, тяжкість на душі і передчуття пекельного віяння, в разі принципової нерозкаяності в своїх гріхах і образах, — також очевидні для кожного, хто коли-небудь намагався заглянути всередину себе і проаналізувати стан своєї душі. Хтось уже сьогодні прощає образи, кається у своїх гріхах і духовних промахах, намагається виправлятися, прагнути добра, шукає Бога і Його Небесного Царства: така людина на даний момент вже в передчутті раю і якщо встоїть в добрі, то зможе свого часу отримати небесне громадянство, якого ніхто вже від нього не відніме. Кожна зустріч чергового Нового року буде для людини з таким настроєм радістю, бо для неї це таймер зі зворотнім відліком часу: її завдання встояти в добрі спростилося ще на один рік, вона бачить світло в кінці тунелю, потроху до нього йде і радіє, що відстань до настільки жаданого джерела світла з кожним роком все скорочується і скорочується. Але, на жаль, якщо інша людина до добра на ділі не прагне, все більше і більше відвертаючись від світла в кінці тунелю і слідуючи в зворотному напрямку, то в такому випадку черговий наступаючий новий рік для людини з таким духовним станом буде все більш і більш темним і похмурим. Віруюча людина, слідуючи до світла з цього темного і не завжди чистого житейського тунелю, з кожним кроком все більше висвітлюється цим світлом і бачить все більше бруду, який прилип до неї на ходу і, відповідно, бачить з кожним разом нові недосконалості своєї душі, над якими ще варто попрацювати, очистивши їх трудом і обмивши сльозами покаяння, а людина, що йде від Бога як Джерела світла до темряви, з кожним кроком і з кожним роком все менше висвітлюється і, відповідно, йдучи вже практично наосліп як по неосвітленій темній вулиці, вже не здатна побачити ані калюжі під ногами, ані бруду на власному одязі. Все більше ховаючись у темряві, така людина здатна бачити лише бруд на оточуючих, які, якраз, найчастіше так-сяк, не без падінь, але все-таки йдуть повз неї до світла і цим світлом осяюються. Дорогі брати і сестри, будемо ж і ми намагатися слідувати до світла Христова, не будемо сумувати, якщо щось в минулому році у нас не вийшло, а краще піднімемося, очистимося сльозами покаяння від гріховного бруду, який прилип до нас в році попередньому, постараємося надалі потрудитися на доброму життєвому поприщі. І нехай сльози про вчинені помилки, милостю Божою, перетворяться в сльози радості від настання чергового Нового року! Зі святом всіх вас!
