Молитовно і урочисто 21-го липня Церква шанує свято явлення ікони Пресвятої Богородиці у граді Казані. З нагоди престольного торжества раділи і прихожани одеського храму на честь ікони Божої Матері «Казанська». Божественна літургія на чолі з Високопреосвященнішим Агафангелом, митрополитом Одеським і Ізмаїльським, хресний хід, трапеза на честь свята — зібрали ледь не весь православний Пересип. Храм насилу вмістив усіх бажаючих. Що відчувають люди, молячись біля чудотворної ікони, яка історія храму і чому саме Казанська ікона покровителька Пересипу? Про це — в репортажі нашої знімальної групи.
У Великого Бога багато старанних трудівників у важливій справі домобудівництва спасіння роду людського! 22-го липня одесити вшанували пам’ять преподобного Гавриїла, Афонського і Одеського чудотворця. З нагоди торжества в Свято-Іллінському Одеському чоловічому монастирі, де спочивають мощі святого, була звершена святкова Божественна літургія, на якій побувала і наша знімальна група.
Невидимою ниттю духовно зв’язав воєдино Святу Гору Афон і Південну Пальміру преподобний Гавриїл Афонський, будівельник Свято-Іллінського монастиря. 20-го липня в Одесі пройшла Міжнародна науково-богословська конференція «Афонська спадщина і традиції ісихазму в історії і культурі України». Конференція була приурочена до 170-річчя від дня народження та 25-річчя прославлення преподобного Гавриїла Афонського.
Община храму Косми і Даміана, що на території 10-ї міської лікарні, 14-го липня відсвяткувала пам’ять святих безсрібників. Мученики Косма і Даміан Римські — шановані святі лікарі. Гріхом вони вважали брати плату за дар зцілення, який самі отримали від Господа. Не випадково в 2006-му році храм розмістився в Одесі саме на території Опікового центру 10-ї міської лікарні — як маяк доброчесності лікарям і розрада словом Божим всім стражденним.
З благословення правлячого архіпастиря Одеської митрополії Високопреосвященнішого митрополита Агафангела, в Одеському міському саду був організований та проведений сімейний фестиваль «Ромашка», приурочений до дня пам’яті святих Петра і Февронії Муромських чудотворців — покровителів православного шлюбу.
В Євангелії є розповідь про те, як одного разу Христос, перебуваючи в місті Капернаумі, прийшов до одного чоловіка в будинок і навчав там людей. Туди ж принесли хворого, який був розслабленим, тобто паралізованим. І Господь, побачивши віру тих, хто приніс, — зцілив його, так що хворий відразу встав і почав ходити. З цього Євангельського оповідання ми можемо навчитися тієї наполегливості, з якою люди прагнули прийти до Христа. І дійсно, щоб отримати зцілення, вони проявили велику наполегливість, подолали чимало труднощів і перешкод. Адже вони могли, побачивши натовп і спробувавши безрезультатно просунутися, просто могли розвернутися і піти додому. І така наполегливість не залишилася без нагороди: хворий відразу ж був зцілений Господом. Цей Євангельський випадок навчає нас сталості і терпінню в християнському житті. Адже ми, як і ті люди, повинні прийти до Христа, щоб отримати у Нього зцілення душі і дар вічного життя. Тим людям перешкоджали прийти до Ісуса різні обставини. Точно так само і ми в своєму житті, йдучи до Христа, повинні долати численні перешкоди і труднощі. І тут нам необхідно багато терпіння і наполегливості. Ми повинні діяти так, як вони: при наявності труднощів не вертатися малодушно назад, а терпляче і наполегливо їх долати і доводити справу до переможного кінця. Така наполегливість потрібна при здійсненні всіх без виключення християнських чеснот. Наприклад, молитва неодмінно вимагає від християнина зусиль і сталості. Це така праця, яку нам потрібно нести все життя. Але на жаль, часто цієї сталості нам якраз і не вистачає. Буває, що людина залишає молитву або скорочує її під різними приводами: «немає сил», «немає часу», «справи», «молитва не виходить» тощо. Те ж саме можна сказати і про пости, про храмові служби, про Причастя. Все християнське життя вимагає від нас багато терпіння, наполегливості і сталості. Без цього воно неможливе. Постараємося ж придбати і засвоїти собі ці чесноти, покажемо терпіння і наполегливість у наших трудах по Богу, адже Царство Небесне, по слову Спасителя, здобувається силою, і тільки той, хто докладає зусилля, досягає його.
