9-е серпня — день пам’яті святого великомученика Пантелеймона. Цей святий був цілителем, до нього звертаються за допомогою люди, які страждають різними недугами. Ще його вважають покровителем і помічником лікарів. Особливе шанування святого виражено тим, що дуже багато храмів присвячено святому Пантелеймону. Так, в місті Одесі Свято-Пантелеймонівський монастир 9-го серпня відзначив своє престольне свято. Божественну літургію цього дня очолив Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, у співслужінні намісника монастиря архієпископа Овідіопольського Аркадія, архієпископа Арцизького Віктора і духовенства міста.
10-го серпня Владика Агафангел у своїй резиденції в Свято-Успенському монастирі прийняв главу грецької дипломатичної місії в Одесі пана Алексіоса Маріоса Ліберопулоса. Вітаючи високого гостя, митрополит Агафангел особливо підкреслив плідність традиційних добрих взаємин між Одеською митрополією і Генеральним консульством Грецької Республіки в Одесі, між народами України і Греції. «Нас об’єднує святе Православ’я, наші народи пройшли складний шлях становлення і захисту своєї державності, і нині Православ’я об’єднує нас у відповідальному служінні на благо наших народів», — зазначив Владика. За заслуги в збереженні і розвитку дружніх відносин між Одеською єпархією і представниками Грецької Республіки митрополит Агафангел вручив дипломату медаль святителя Інокентія, архієпископа Одеського. Приймаючи нагороду, Генеральний консул Грецької Республіки в Одесі пан Алексіос Маріос Ліберопулос висловив сердечну подяку митрополиту Агафангелу за високу оцінку його дипломатичної місії в Одесі і запевнив, що і надалі докладатиме зусиль на благо традиційних дружніх зв’язків між Грецією і Україною.
Минуло вже 8 років, як в Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі відійшов до Господа духівник обителі схиархімандрит Іона (Ігнатенко), який був так само духовним наставником для тисяч віруючих з різних куточків України та зарубіжжя. В келії, в якій жив старець, влаштований музей, де дбайливо зберігаються його особисті речі. Народна стежка до могили, де спочиває отець Іона, ніколи не заросте: адже безліч людей щодня стікаються і просять заступництва у свого духівника перед Престолом Царя Небесного. В знак подяки, поваги і любові до старця на місці спочинку батюшки Іони регулярно відбуваються панахиди.
Наша команда побувала в Одеській духовній семінарії та поспілкувалася зі студентами та керівництвом. Що ж сьогодні являє собою богословська школа, чим живуть семінаристи, хто може стати студентом семінарії, як поступити до неї і що чекає на студента після закінчення — прості і щирі відповіді в нашому неформальному знайомстві з новим ректором Одеської духовної семінарії протоієреєм Димитріем Яковенком.
Одвічне питання, яким живе батько, стосується теми гідного виховання свого чада. Це непросте, але дуже важливе питання тому, що молоду, чисту душу будуть оточувати пороки, нехай не в родині, але за її межами. Вони будуть намагатися заманити дитину в свої пастки з метою очорнити її душу. Це особливо актуально і в наш період часу і в наших обставинах, коли в тому числі карантин завдав значного удару по шкільній системі освіти. Для того, щоб обговорити проблеми навчання, виховання і розвитку дітей, зустрілися в інтерактивному єпархіальному проекті «Бесідка» духовенство та гості програми. Які ідеї та пропозиції були висловлені для вирішення питань — дивіться в сюжеті.
Добрі справи ніколи не будуть закінчені, так як завжди будуть люди, яким необхідна допомога. Ось і в Одеській єпархії Української Православної Церкви справи милосердя не закінчуються. І в минулі дні для дітей з проблемами слуху був організований розважальний похід в Одеський дельфінарій «Немо». Хлопчики і дівчатка з великим задоволенням спостерігали за виставою, а батьки особливих дітей дякували митрополитові Агафангелу за розуміння, допомогу і підтримку. Супроводжував дітей настоятель храму святої преподобномучениці великої княгині Єлисавети. Цей храм опікує громаду одеситів з вадами слуху.
Недільне Євангельське оповідання говорить про те, що нам необхідно мати віру міцну, безсумнівну і завжди з цією вірою жити в серці і проявляти її в наших зовнішніх справах тому, що «віра без діл мертва», як говорив святий апостол Іаків. Віра повинна діяти любов’ю, а справи — це справи християнського милосердя, тому віра і справи тісно пов’язані. В кожному окремому випадку любов проявляється по-різному. Любов винахідлива на добро. Якщо вона дійсно є, то вона здійснюється належним чином, не тільки в словах, але і в конкретних справах християнського милосердя. Укладаючи свої настанови святим апостолам, Господь сказав, що рід бісівський виганяється молитвою і постом. Молитва і піст — це те, що заповідано Господом. Більш того, Сам Господь показав нам приклад молитви і поста: перед початком Свого земного служіння Господь постив протягом сорока днів, нічого не вживаючи. Що ж стосується молитви, то Господь теж явив нам приклад такої старанної молитви. Минулої неділі ми чули євангельське оповідання, в якому йдеться про те, що, коли Господь відпустив народ, який був разом з Ним в пустельному місці, то зійшов на гору і там молився «до четвертої сторожі ночі», тобто майже до світанку. Крім того, Господь дав зразок молитви, яку ми називаємо «Молитвою Господньою». І молитва тому необхідна у всіх випадках життя — тому що в «Молитві Господній» визначаються найважливіші моменти нашого земного буття, в яких ми потребуємо звернення до Бога для того, щоб отримати небесну допомогу.
