Підтримати молитвою і необхідними речами тих, хто постраждав від масштабних пожеж в Луганській області — закликав свою паству митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел. У Соціальному відділі нашої єпархії закінчився збір гуманітарної допомоги для погорільців, який, з благословення Владики митрополита, було розпочато в жовтні, коли на Луганщині відбулась трагедія.
23-го жовтня в Свято-Іллінському чоловічому монастирі відбулося урочисте богослужіння на честь пам’яті святого преподобного Гавриїла Афонського, мощі якого зберігає обитель. З благословення Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського, Божественну літургію очолив архієпископ ЮжненськийДіодор у співслужінні архієпископа Арцизького Віктора, а також Питирима, єпископа Джакартського, вікарія Сінгапурської єпархії.
26-го жовтня, в день святкування Іверської ікони Божої Матері, з благословення Владики митрополита Агафангела, архієпископ Южненський Діодор звершив святкову Божественну літургію в Свято-Іверському Одеському чоловічому монастирі у співслужінні архієпископа Арцизького Віктора, а також благочинних міста Одеси, гостей і братії обителі.

Православні України 28-го жовтня 2020-го року святкують свою тридцятирічну незалежність, в Єдиному Тілі Христовому іменованому Церква, отриману від патріарха Алексія ІІ в тисяча дев’ятсот дев’яностому році. У цей урочистий день в Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси, з благословення Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського, була звершена святкова Божественна літургія та подячний молебень. Богослужіння очолив архієпископ Овідіопольський Аркадій у співслужінні архієпископа Южненського Діодора і архієпископа Арцизького Віктора.

«Щоб дістатися до джерела, треба пливти проти течії», — проникливо відзначав польський філософ і сатирик ХХ століття Станіслав Єжи Лец. Дійсно, в якомусь сенсі наше життя можна уподібнити до гірського потоку з сильним зустрічним плином, за яким ми покликані дістатися до Джерела, а точніше до Першопричини і Першоджерела всього існуючого — до Бога. Плисти постійно проти течії було б всім виснажливо і не під силу, тому на цьому шляху зустрічається чимало острівців і великих валунів, на яких поетапно можна перевести подих і знову йти битися з хвилями і зустрічним вітром. Все б нічого, але бувають такі складні періоди в житті, коли відстань між острівцями більше звичайної і людині на межі фізичної втоми, коли не видно наступної зупинки, здається, що вона просто безглуздо б’ється з хвилями подібно Дон Кіхоту, котрий боровся з вітряками. Найприкріше тут –коли в цьому стані зневіри або депресії людина, здається буквально в декількох метрах від такого бажаного острівця для перепочинку. У цьому способі виживання в житейському морі, особливо коли дуже важко, ще важливо не забути, що, виявляється, можна не гребти вплав, а почувши гонг пропливаючого повз корабля, стати його пасажирами, бо він підбирає всіх потопаючих, які, може, вперше в житті відчули, що вони починають тонути і їм потрібен хтось, хто їх врятує. Якщо знесилена людина по гордості своїй не відкине і візьметься за рятувальний круг, закинутий із судна, то після цього, опинившись на борту, вона нарешті-то усвідомлює, що і раніше можна було не плисти самому вплав, а приєднатися до екіпажу цього судна. Цим незвичайним судном є Церква Христова, а найдосвідченішим Капітаном — Сам Спаситель, Який сказав, що знає про Себе звідки прийшов і куди йде. Особливість цього Корабля є його безмежна місткість, подібно до того, як серце люблячого батька може вмістити в себе необмежене число своїх чад. Довіримося ж, брати і сестри, Капітану цього Небесного Судна, спорудженого Самим Богом і спущеним на воду, щоб, як при рятувальної операції, підібрати всіх розсіяних по великих життєвих хвилях, а якщо ми ще не стали пасажирами цього корабля, то не будемо сумувати: найчастіше він відчутним чином з’являється перед потопаючою людиною саме тоді, коли їй вже так важко, що здається, ніби і допомоги чекати нема звідки. Не будемо здаватися і сумувати, бо рятувальна операція в самому розпалі, головне — смиренно усвідомити, що тонеш і подати в повітря сигнал про допомогу «SOS». А сигналом цим якраз і є молитва, яка незабаром і призведе до радісної звістки — благої надії на порятунок!

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован