25-го січня малу Пасху святкував храм святої мучениці Татіани, чия пам’ять шанується Церквою в цей день. Урочистим дзвоном зустрічали тут Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського, який очолив цього ранку Божественну літургію.
25-го січня святкується пам’ять ікони Божої Матері «Млекопитательница». У Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі зберігається старовинний список цієї ікони з Афонської гори. На честь торжества в обителі була звершена святкова Божественна літургія, яку, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Агафангела, очолив архієпископ Овідіопольський Аркадій, йому співслужили архієпископ Южненський Діодор і архієпископ Арцизький Віктор, вікарії Одеської єпархії.
23-го січня ми згадуємо великого подвижника віри, церковного історика, богослова — священномученика Анатолія, митрополита Одеського і Херсонського. У Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси, де служив святий угодник Божий, в цей день було звершено Божественну літургію архієрейським чином. На події побувала знімальна група Телевізійного єпархіального огляду.
Два роки тому в смт Сарата, шляхом проведення зборів територіальної громади в Будинку культури, за підтримки посадових осіб органів центральної влади та місцевого самоврядування і за участю представників інших конфесій, — сталося грубе втручання в життєдіяльність церковної громади Одеської єпархії Української Православної Церкви, в внаслідок чого колишній священик УПЦ Владислав Шиман, перейшов до новоствореної релігійної організації ПЦУ і незаконними діями захопив будівлю Свято-Покровської церкви Сарати. На сьогоднішній день громада Одеської єпархії продовжує здійснювати приходську діяльність в маленькому, але дуже затишному і благодатному храмі. А найголовніше, прихожани, які щодня відвідують храм Української Православної Церкви, раді, що можуть підносити свої молитви в істинному Домі Божому. У Сараті побувала наша медіакоманда, яка підтримала громаду і дізналася, як живе прихід сьогодні.
Протягом більш, ніж 4-х років, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, священнослужителі Одеської митрополії беруть участь в благодійній справі — здачі донорської крові для дітей, які страждають на онкологічні захворювання. Знову всі бажаючі змогли випробувати себе в ролі донора і таким чином допомогти врятувати життя хворих дітей.
«Думки» — новий медіапроект Одеської єпархії. Священик Никита Комов — клірик храму преп. Олександра Свірського шляхом своїх власних міркувань допомагає глядачам розібратися в тому, що відбувається в нашій державі і Церкві. У першому випуску проекту отець Никита говорить про важливі новини і події, які не залишать вас байдужими. «Думки» — це майданчик для ретельного розбору і подальшої дискусії. «Думки» не нав’язують нікому своє бачення. Проект пропонує почати мислити, аналізувати і робити правильні висновки. Повну версію проекту дивіться на каналах медіагрупи ГЛАС і на сторінках Одеської єпархії в фейсбук і ютуб.
Миром Господу помолимося – чуємо ми на початку кожного богослужіння. Внутрішній світ, стійкість, стан рівноваги, зсередини якого можна мислити і діяти, становить предмет загального інтересу і прагнення. Більшість людей хотіли би бути сильними, бути стійкими і несхильними до впливу зовнішніх дій. Ті, хто знайшов Бога, шукають і знаходять цей внутрішній світ і стійкість в Богові і в молитві, яку вони пізнали, як зустріч, як взаємну присутність і спілкування Бога і людини, як спосіб знайти абсолютну точку опори для своєї особистості і для всього навколишнього життя. Стійкість розуміється Отцями Церкви не як статичний, нерухомий стан, де ніщо не змінюється. Навпаки, вона – досконала рівновага. За словами святителя Феофана Затворника, тому, хто молиться, треба навчитися тілом і розумом, тілом і душею бути як струна скрипки, налаштована на вірну ноту: не перетягнута і не ослаблена. Це напружена рівновага, яка здається нерухомістю, але містить в собі всі можливості відгукнутися, дати багатий відгомін на дотик благодаті. Поки в нашому серці немає точки рівноваги, немає головної прихильності, поки немає центру, навколо якого все може упорядкуватися, ми не зможемо знайти ніякої внутрішньої єдності, ніякої стійкості і ніякого світу, яких нам всім дуже бракує.
