Третя неділя, з якої починається четверта седмиця Великого посту, називається Хрестопоклонною. На богослужінні здійснюється особливий чин виносу хреста, і усі, хто моляться в храмі, здійснюють поклоніння Чесному і Животворящому Хресту Господню. У Хрестопоклонну неділю 4-го квітня Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, звершив Божественну літургію в Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси.
7-го квітня Церква святкує Благовіщення — євангельську подію, коли люди в особі Богородиці отримали благу звістку про прихід Спасителя. Це двонадесяте свято урочисто святкується в усіх храмах. У Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси святкову Божественну літургію очолив правлячий архієрей єпархії митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел.
На п’ятому тижні Великого посту Святою Церквою встановлено читання Великого Покаянного канону повністю, який звучав на першій седмиці поста з понеділка по четвер частинами. У храмах і монастирях в середу, 14-го квітня, ввечері здійснюється особливе богослужіння з читанням житія преподобної Марії Єгипетської, яка показала нам зразок покаяння, і читання Великого Покаянного канону Андрія Критського.
З благословення митрополита Агафангела з 2014-го року в Одеській єпархії існує Координаційний центр з надання гуманітарної і соціальної допомоги інвалідам, багатодітним сім’ям та вимушеним переселенцям. Протягом семи років була надана допомога п’ятдесяти тисячам нужденним. Одеська єпархія щороку передає близько двохсот п’ятдесяти тонн продуктів харчування тим, хто звертається по допомогу. 2-го квітня в храмі на честь ікони Божої Матері «Достойно єсть», що на Олексіївській площі, відбулася чергова роздача гуманітарної допомоги.
У рамках благодійного проекту «Добро об’єднує» представники Одеської єпархії зібрали і привезли до Будинку волонтерської допомоги міста Татарбунари необхідні речі та подарунки для дітей. Час Великого Посту — це не тільки час покаяння. Справжній піст полягає не в одному знесилюванні плоті, але і в тому, щоб «ту частину хліба, яку ти сам хотів би з’їсти, віддати голодному» — говорить нам преподобний Серафим Саровський. Тому старанність в допомоги ближньому має становити важливу частину поста. Допомагаючи ближньому, не забудемо, що ця допомога, перш за все — допомога самому Христу. З увагою і турботою клірики Одеської єпархії спілкувалися з тими, хто перебуває зараз в Будинку волонтерської допомоги для матері і дитини «Стежка додому», а також звершили таїнство Хрещення над його вихованцями.
Більше року людство будоражить пандемія вірусу COVID-19. Пов’язані з цим карантинні заходи мали значний вплив на життя людей по всьому світу. Міфи, легенди, припущення про раніше невідому хворобу стали реальністю: на жаль, але багато хто з тих, що не вірили у небезпеку вірусу, внаслідок ускладнень нової хвороби вирушили до місць упокоєння. Тому Одеська єпархія настійно просить всіх віруючих дотримуватися запобіжних заходів і рекомендує виконувати всі медичні норми та вказівки в період карантину. Про це говорить в медіазверненні постійний ведучий проектів єпархії архідиякон Андрій Пальчук.
У рамках медіапроекту «Обличчя» ведучий поставив 33 питання одному з відомих священиків Одеської єпархії Української Православної Церкви — протоієрею Антоніну Діаковському. Протоієрей Антонін людина з давнього священицького роду — яскрава особистість в історії Одеської єпархії. Зумів вчасно зупинити церковний розкол на Одеській землі, виховати синів і онуків-священиків і зберегти мир у своїй душі. Пропонуємо вашій увазі фрагменти нової програми, яка в повному обсязі транслюється в ефірі медіагрупи ГЛАС і викладена на сторінках нашої єпархії в мережі інтернет.
У четверту неділю Великого посту Свята Церква згадує чудового вчителя благочестя, преподобного Іоанна Ліствичника, який залишив нам опис дивовижної духовної ліствиці, по якій сам він зійшов до Царства Небесного, яку заповідав він всім християнам.
Приділяючи головну увагу внутрішньому життю душі, в зовнішніх подвигах преподобний Іоанн тримався серединного шляху. «Я не постив надмірно, — говорить він про себе, — і не вдавався до посиленого нічного неспання, не лежав на землі, але смирявся.., і Господь скоро спас мене».
Тому необхідно пам’ятати, що всі подвиги, що здійснюються людиною, повинні відбуватися з єдиною метою — нажити смирення, що приводить до усвідомлення своєї гріховності і покаяння.
Плодом такого богоугодного життя є народження християнської любові в серці людини, про яку апостол Павло сказав: «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, все зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить. Ніколи любов не перестає».
Але якщо замість прояву любові, ми спостерігаємо в душі гнів, дратівливість, запальність, то це вірний знак того, що ми ухилилися з рятівного шляху.
Нехай не всі з нас досягнуть високих ступенів на Ліствиці духовної досконалості. Нерозумно прагнути того, що вище твоїх сил, так і преподобний Іоанн Ліствичник говорить: «Дивуватися працям святих добре, ревнувати їм спасительно, але бажати раптом зробитися наслідувачами їх життя — це справа безрозсудна і неможлива».
Однак будемо старанні в доступних нам справах, і Господь врятує принеслих Йому посильний плід.
