10-го червня Православна Церква святкує велике перехідне двонадесяте свято — Вознесіння Господнє. У цей день престольне торжество зустрів Свято-Вознесенський собор міста Білгорода-Дністровського, де святкову Божественну літургію звершив Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський у співслужінні духовенства Одеської єпархії.
У шосту неділю після Пасхи свята Православна Церква згадує про те, як Христос зцілив сліпонародженого. Євангельська розповідь повідомляє нам про диво: повнолітній чоловік, який був сліпим від народження, раптом став бачити. У нього не тільки відкрилися очі, щоб бачити сонце і навколишню природу. Він побачив Сонце правди — Христа, Сина Божого. Так, в цей день Митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел звершив Божественну Літургію в Свято-Успенському чоловічому монастирі.
Сьомого червня ми згадували Одеського святителя Інокентія (Борисова). За усталеною в Одеській єпархії традицією, богослужіння відбувалося перед мощами святого, що знаходяться в Спасо-Преображенському кафедральному соборі, куди прибув і очолив Божественну літургію Високопреосвященніший митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел.
У день пам’яті святителя Інокентія Одеського відбулися урочистості з нагоди закінчення навчального року та 75-го випуску Одеської духовної семінарії. Актові збори відкрив ректор духовної школи протоієрей Димитрій Яковенко. Були зачитані привітання на адресу семінарії від голови Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, а також від архієпископа Унгенського і Ниспоренського Петра. Зі звітом про результати іспитів виступив архімандрит Тихон (Васіліу). З нагоди ювілею найстаріший викладач ОДС Наталія Петрівна Кравченко була удостоєна митрополитом Агафангелом ордена святителя Інокентія Одеського I ступеня. Одеська духовна семінарія активно живе і розвивається, і кожен член великої семінарської сім’ї зміцнюється тут у великому покликанні від Господа — служити Богу та Його Святій Церкві.
«Величаем Тя,/ Живодавче Христе,/ и почитаем еже на Небеса/ с пречистою Твоею Плотию// Божественное вознесение», — чуємо ми величання свята Вознесіння Господнього в кожному християнському храмі. Протягом сорока днів після Свого воскресіння Христос являвся апостолам, відкриваючи таємниці Царства Божого і ось на сороковий день на очах у своїх учнів Учитель «став угору возноситись, а хмара забрала Його сперед їхніх очей. А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!», — як сказано в першій книзі Діянь святих апостолів.
Два сяючих білих ангела втішили розгублених учнів, а разом з ним і всіх християн, пророцтвом про Друге пришестя Христове в кінці часів. Господь знову зійде, але вже в славному й наочному для всіх пришесті, однак, наше завдання не просто бездіяльно очікувати цього пришестя, а діяльно працювати над своїми пристрастями і душевними вадами. Нам часом хочеться привести небо і землю до одного знаменника і зробити християнство зручним і комфортним додатком до звичайної суєти, якоїсь лайт-версії, але Христос пророчо говорив про Своє Друге пришестя: «Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру? (Лк. 18.8). Церква, устами своїх аскетів і подвижників, завжди закликала і закликає нас прагнути не небо спустити до землі, а самим піднятися і, по Божій благодаті, обожитися, стати громадянами Небесного Єрусалима.
Прислухаймося ж, дорогі брати і сестри, до досвіду людей, які прожили життя духовно, про що чудесами засвідчив Сам Господь, будемо твердими у працях, в молитві і надії на Бога, незважаючи на всі життєві труднощі й випробування!
