Багатотисячний хресний хід, який отримав назву «Від Володимирської до Тихвінської ікони Богородиці», 8-го липня пройшов по землі Одещини та завершився біля воріт Свято-Покровського скиту в селі Маринівка. Тут в свято образу Божої Матері Тихвінського митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел очолив соборне богослужіння, за яким молилися архіпастирі і пастирі Української та Молдавської Православних Церков, а також численні миряни. Про те, як духовна обитель, заснована Високопреосвященнішим Владикою Агафангелом, зустріла своє 6-річчя, розповідає наш кореспондент.
Апостол Павло пише: «Пам’ятайте наставників ваших, які проповідували вам слово Боже, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру». Одеса — порівняно молоде місто, але воно має численний сонм наставників духовних, заступників і молитовників, які просіяли на нашій землі. 15 років тому Священний Синод ухвалив святкувати Собор Одеських святих. У цьому році 11-го липня, в Неділю 3-ю після П’ятидесятниці, день святкування Собору Одеських святих, — Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський очолив святкову Божественну літургію в Спасо-Преображенському кафедральному соборі Одеси.
12-го липня Церква урочисто вшановує Божу Матір в Її чудотворному образі «Касперівська». У Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси було звершено святкове богослужіння на честь пам’яті Касперівської ікони Богородиці — святині Півдня України, яка зберігається в нашому місті. Очолив богослужіння правлячий архієрей єпархії Високопреосвященніший Владика Агафангел у співслужінні вікаріїв та духовенства Одеси.
Коли ми думаємо про гріх, ми зазвичай думаємо про злі вчинки, про порожні, мерзенні слова, про помисли, про вульгарні, низькі почуття, недостойні нас. Але гріх охоплює набагато більше. Гріх – це порушення законів життя, а закон життя полягає не в тому, щоб уміти прожити світським життям – успішно або хоча би безпечно протягнути своє буття протягом тих років, які нам дає Господь. Жити значить поступово долучитися до життя Самого Бога. Тому що є існування, але життя – тільки Боже. Всі інші форми життя закінчуються і все прийде до кінця, коли пожне нас смерть. І тільки Вічне Життя, якого нам дано долучитися вже на землі, як хвиля, винесе нас назавжди в повноту життя. Апостол Яків сказав: хто порушив одну заповідь – порушив весь закон, не в тому сенсі, що ми будемо відповідати за порушення кожної заповіді, а тому, що чи не все одно, де ми перейшли Рубікон: ми або в країні рабства, або в країні боротьби і спрямованості до землі обітованої.
Ось чому святі не вважали, що є гріхи дрібні і гріхи значні. Вони плакали, ніби скоїли вбивство над тим, що нам здається незначним. Пішовши від світла, треба повернутися до світла – це наше покликання.
