День народження свого архіпастиря Високопреосвященнішого митрополита Агафангела 2-го вересня відзначає Одеська митрополія. Владиці цьогоріч виповнилося 83 роки. Почесний громадянин Одеси та Одеської області, доктор богослов’я, митрополит Агафангел народився 2-го вересня тисяча дев’ятсот тридцять восьмого року в Липецькій області. З червня тисяча дев’ятсот дев’яносто другого року Владика очолює Одеську кафедру. За роки архієрейського служіння Високопреосвященніший Владика Агафангел невтомно працює і дбає про відродження православних святинь на Одеській землі.
Всі співробітники медіагрупи «ГЛАС» приєднуються до численних привітань на Вашу адресу, дорогий Владико. Свого часу своїм архіпастирським благословенням Ви вдихнули життя в проект «Телевізійний єпархіальний огляд», чим внесли світле християнське наповнення в ефір телеканалів. У наступному сюжеті безліч глядачів програми і просто прихожан міських храмів з вдячністю і від чистого серця передали Вам свої щирі побажання в день Вашого народження.
«Радуйся, Обрадованная, во успении Твоем нас не оставляющая «. 28-го серпня Церква святкувала Успіння Пресвятої Богородиці. На честь цього свята споруджено безліч монастирів, соборів, храмів. Діву Марію християни шанують як Головну молитовницю, Яка приходить нам на допомогу і тут, на землі, і на Страшному суді. Спонукувані любов’ю до Божої Матері, багато віруючих одеситів зібралися в Свято-Успенському кафедральному соборі, святкове богослужіння в якому очолив Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський.
У день святкування Успіння Пресвятої Богородиці, з благословення Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського по центральній вулиці Одеси пройшов марш на захист традиційної православної сім’ї. На учасників маршу у кінцевій точці – біля пам’ятника Дюку де Рішельє — чекав святковий концерт хору Одеської єпархії «Миротворці» і безліч розваг для дітей.
30-го серпня в Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, у співслужінні вікарія Одеської єпархії архієпископа Южненського Діодора, ректора Одеської духовної семінарії протоієрея Димитрія Яковенка та викладацького складу Одеської духовної семінарії звершив молебень перед початком навчального року. Після чого відбувся урочистий акт, де його Високопреосвященство сказав напутнє слово вихованцям і вихованкам духовного навчального закладу.
«Того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть» (Ін. 6:37), — говорить Христос в Євангеліє. У той же час в іншому новозавітному уривку Спаситель нагадує своїм учням: «Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять, бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало хто знаходить їх» (Мф. 7: 13-14). Якщо людині вперше показати ці дві цитати, то їй може здатися ніби тут є протиріччя, так як багато хто думає, що в світі більшість людей порядних і розумних, а будь-яка розумна людина не бажає загибелі своєї душі і звернеться колись до Бога, Який нікого не відкидає. У цій наївній картині світу не враховано лише одне: Бог справді не вижене нікого, хто приходить до Нього, але вся суть в тому, що не всі ті, хто думають, що приступили до Нього, насправді до Нього приходять.
Багато людей живуть в самостійно вигаданому фантастичному світі, в якому поняття добра і зла налаштовані під свою лінь і небажання звіряти свої критерії з критеріями Євангелія, в результаті чого в цій картині світу автономного творення добрих справ у людини просто не залишається місця для Христа і спілкування з Ним, в чому вона, власне, і не бачить необхідності.
У книзі чудового християнського письменника XX століття Клайва Льюїса «Сказання про пекло і рай, або Розірвання шлюбу» ця думка коротко сформульована так: «Двері пекла замкнені зсередини». Багато людей думають, що вони хочуть бути в раю, але насправді люблять себе і свої пристрасті більш ніж Бога, і тому свідомо і самостійно, згідно свого стану душі, свого часу виберуть місце, максимально віддалене від благодаті і спілкування з Богом.
Постараємося ж, дорогі брати і сестри, полюбити Бога і зненавидіти свої гріховні пристрасті, хоча нам і не вдасться відразу позбутися їх рабства, але тим не менше в союзниках матимемо лише Христа, Який завжди приймає наше щире покаяння!
