12-го вересня митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел взяв участь в урочистостях з нагоди престольного свята Олександро-Невського кафедрального собору в місті Унгени (Республіка Молдова) і очолив Божественну літургію в споруджуваному соборному храмі на честь ікони Божої Матері «Гербовецька».
У черговому випуску проекту Одеської єпархії «Обличчя» ведучий поставив 33 питання протоієрею Віктору Петлюченку, настоятелю Свято-Троїцького собору Одеси, людині, життя якої тісно переплетене з непростою історією нашої митрополії. Отець Віктор цього року 12-го вересня відзначив 81 рік з дня свого народження. У програмі він розповів про свій молитовний шлях, про молодість, про справжнє щастя і дав чимало корисних порад глядачам. Повний випуск програми «Обличчя» розміщений на ютуб-каналі Одеської єпархії і на нашій сторінці в фейсбук.
По середах о 19-й годині при храмі Адріана і Наталії на Французькому бульварі, 46 проходять літературні та філософські зустрічі зі священиком, на яких учасники обмінюються думками, дискутують, мислять і аналізують художні тексти. Цього року 8-го вересня, в середу, в день пам’яті святого подружжя Адріана і Наталії — учасники зустрічей вирішили провести святковий вечір ліричної поезії. Детальніше розповідає наш кореспондент, який теж взяв участь у зустрічі.
У притчі про злих виноградарів міститься історія народу ізраїльського і пророцтво про найближче його майбутнє. Під господарем виноградника мається на увазі Сам Бог Вседержитель, під слугами його — старозавітні пророки і праведники, під сином його — Ісус Христос, Син Божий Єдинородний.
Колись Господь для служіння Собі обрав ізраїльський народ, що походить від великого праведника, патріарха Якова. Цьому-то народу Всемогутній і довірив Божественний виноградник Одкровення Свого, щоб принесені були Йому рясні плоди віри і праведності.
Але лукавими і жорстокими виноградарями виявилися ізраїльтяни.
На єврейському народі збулося пророцтво про злих виноградарів. Незабаром римляни взяли штурмом і зруйнували Єрусалим, а від величного Єрусалимського храму не залишилося каменю на камені. Уцілілі іудеї втратили батьківщину, розсіялися по всьому світу. Втратив цей народ і Божественне Одкровення, розчинивши Старий Завіт в жорстоких і гордих писаннях Талмуду, у магії Каббали. По слову преподобного Ніла Синайського, «гордість є пухлина душі, наповнена зіпсованою кров’ю».
І ось Він покликав слов’янські народи до Божественного Світла з кромішнього мороку язичницької дикості.
Князь Володимир, прийнявши Святе Хрещення, замість жорстокості і хтивості знайшов чесноти апостольські: лагідність, милосердя і мудрість. З того часу у всіх кінцях неосяжної Русі стали загорятися яскраві світильники віри Христової: преподобні Антоній і Феодосій Печерські, Сергій Радонезький, Зосима і Саватій Соловецькі, Ніл Сорський, Кирило Новоезерський, Олександр Свірський…
І тепер кожен з нас покликаний у міру сил обробляти виноградник Господній — перш за все, у власній душі, а потім і в душах ближніх наших. Страшно уподобитися злим виноградарям, яких очікує зла смерть і геєна вогненна. Будемо пам’ятати, що від кожного вчиненого нами гріха знову кровоточать рани Розп’ятого Спасителя, і ми стаємо недостойними через недбальство своє — Всемилостивого Сина Божого, який сказав: Я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб, чого тільки попросите в Ім’я Моє, Він дав вам» (Ін 15:16). Амінь.
