6-го листопада Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, у співслужінні архієпископа Южненського Діодора та братії обителі звершив заупокійну панахиду на братському кладовищі Свято-Успенського патріаршого чоловічого монастиря.
За традицією Православної Церкви, щорічно в суботу перед днем ​​пам’яті великомученика Димитрія Солунського християни поминають померлих предків. У православній літературі наводиться думка, що поминання померлих цієї суботи було встановлено князем Димитрієм Донським після важкої і кровопролитної битви на Куликовому полі.
Батьківські суботи, тобто особливі церковні дні поминання померлих, бувають кілька разів на рік. Незмінно напередодні та тричі під час Великого посту, також після Світлої седмиці, напередодні Трійці та найближчої до дня пам’яті великомученика Димитрія Солунського суботи віруючі збираються, щоб у спільній молитві звернутися до Господа з проханням про милість до померлих.
6-го листопада на братському кладовищі Успенської обителі Владика митрополит Агафангел молився за спочилу братію обителі, рідних і близьких.

6-го листопада православні вшановують пам’ять ікони, назва якої у трьох словах описує всю милість Пресвятої Богородиці до кожної людини, яка переживає крайній смуток, прикрощі, страждання. Цей образ Божої Матері називається «Всіх скорботних Радість». У день його святкування у храмі Одеської єпархії, освяченому на честь ікони, з благословення Владики митрополита Агафангела, відбулося святкове богослужіння.

8-го листопада, в день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, було звершено святкову Божественну літургію у Свято-Пантелеімонівському Одеському чоловічому монастирі. У нижньому храмі обителі освячений боковий вівтар на честь святого Димитрія, день пам’яті, якого святкувала Православна Церква.

11-го листопада у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри». Організатором конференції виступила Українська Православна Церква.
Науковий форум присвячений богословсько-канонічному осмисленню принципу соборності Церкви та питанню першості серед Помісних Православних Церков. На міжнародному форумі обговорювалися такі теми: Соборність Церкви як богословська та канонічна категорія; Апостольський Собор у Єрусалимі як основа соборності Церкви; Вселенські Собори: історичні обставини скликання та принципи їхньої роботи; Проблема першості у Вселенській Церкві в епоху Вселенських Соборів; Криза у Всесвітньому Православ’ї, спричинена діями Константинопольського Патріархату в Україні та інші.
Участь у конференції, окрім богословів та вчених з Української Православної Церкви, взяли представники семи Помісних Православних Церков: Антіохійської, Руської, Сербської, Болгарської, Польської, Православної Церкви Чеських земель та Словаччини та Православної Церкви в Америці.

Яким шляхом до нас прийшло старовинне знання історії церкви? Хто відкрив нам цю завісу часу? 9-го листопада, коли Церква святкує день пам’яті преподобного Нестора Літописця, у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі було звершено урочисте богослужіння з нагоди свята на честь преподобного Нестора, яке за традицією очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший митрополит Онуфрій. Також у цей день у Київській духовній академії відбувся актовий день – небесним покровителем Київських духовних шкіл є преподобний Нестор Літописець.

11-го листопада виповнилося 200 років від дня народження Федора Михайловича Достоєвського, класика світової літератури. Питання, з великою силою підняті в літературі Достоєвським, є питання духу і совісті – тобто головні питання для будь-якого щирого людського серця. Дослідники творчості письменника сходяться на тому, що герої Достоєвського завжди стоять на межі найважливішого вибору – між правдою і неправдою, світлом і темрявою, добром і злом. Про письменника та віру наш сюжет.

Найчастіше ми з вами не хочемо нашого виправлення. Ми говоримо: так, ми люди грішні, але говоримо це не з жахом, що гріх потворний, не зі страхом, передбачаючи, до чого приводить гріх людини, а як про щось буденне. По суті говоримо Христу: поки йди від нас із нашого життя. Ми поживемо за своїм гріховним звичаєм. Ти нам не потрібний, ми житимемо без Тебе.
І недільна євангельська розповідь попереджає нас про необхідність для кожного з нас духовної боротьби. Про необхідність для кожного з нас боротьби зі своїми гріхами та пристрастями, тому що ми наочно побачили, яка страшна сила зла може панувати над нашими душами. Але так само ми наочно побачили, Хто може позбавити нас цієї влади зла. Хто може нас врятувати. Хто може виправити нас. – Спаситель світу Господь наш Ісус Христос. Він має цю владу – очистити наші душі, розв’язати союз гріха, виправити та дати нам сили на виправлення.

Category:

ТЕО

Теги:

, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован