5-го лютого відбулися урочистості в Одеській єпархії з нагоди тезоіменитства митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела. У соборному храмі на честь ікони Пресвятої Богородиці «Живоносне джерело» звершили святкове богослужіння, яке очолив наш Владика митрополит Агафангел.
Від імені Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Онуфрія, митрополита Київського і всієї України, вітання на адресу правлячого архієрея Одеської єпархії зачитав митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, керуючий справами УПЦ. Митрополит Антоній разом з архієпископом Южненським Діодором і архієпископом Болградським Сергієм сослужили Владиці Агафангелу за Божественною літургією.
6-го лютого митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел у співслужінні митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, керуючого справами УПЦ, а також архієпископа Южненського Діодора і архієпископа Болградського Сергія звершив Божественну літургію у Спасо-Преображенському кафедральному соборі Одеси. Того ж дня Владика Агафангел з гостями із Києва відвідав святині Одеської єпархії.
4-го лютого, у день упокоєння митрополита Одеського і Херсонського Сергія, наш архіпастир Владика Агафангел звершив панахиду на могилі святителя на братському цвинтарі Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря. Митрополиту Агафангелу сослужив архієпископ Южненський Діодор, вікарій Одеської єпархії, та братія Успенської обителі у священному сані.
У 1990-му році присно згадуваний митрополит Сергій (Петров) перейшов у Небесні обителі. Православні одесити пам’ятають його як видатного ієрарха, мудрого богослова, чудового оратора та святителя нашої Церкви, який протягом 25-ти років служив на Одеській землі. Митрополит Сергій, керуючи Одеською та Херсонською єпархією, продовжив традиції архієпископа Інокентія Одеського (Борисова), видатного проповідника, церковного адміністратора, ученого та педагога — святого нашої Церкви.
Також владика Сергій запровадив багато корисних нововведень у житті єпархії, керуючи нею у важкі богоборчі роки. Одесити сподіваються, що святитель Сергій і сьогодні перед престолом Небесного Царя молитовно не залишає Південний регіон.
8-го лютого в Одесі зустріли Всеукраїнську хресний хід з іконами та мощами святих воїнів, організований Синодальним відділом Української Православної Церкви по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями. Святині прибули до Свято-Іверського Одеського чоловічого монастиря, де їх, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, зустрів архієпископ Южненський Діодор із братією обителі.
У хресному ході, з благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, беруть участь ікони Пресвятої Богородиці, святителя Миколая, святих воїнів, ковчег із мощами святих воїнів. Хрестохідці планують об’їхати всю Україну з молитвами про здоров’я, спасіння, порятунок від бід, гріховних падінь та всяких напастей, а також про мир, спокій та благополуччя країни.
Після зустрічі хресного ходу у храмі преподобного Серафима Саровського звершили молебень з молитвами про мир в Україні та за святих воїнів. Святині будуть перебувати у Іверському монастирі для поклоніння до 14-го лютого, щодня о 15-й годині будуть звершувати молебні.
7-го лютого у храмі святителя Григорія Богослова і святої мучениці Зої, з благословення Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського, звершили святкове богослужіння на честь пам’яті небесного покровителя, великого вчителя Церкви Григорія Богослова.
6-го лютого відзначила престольний день громада храму святих Новомучеників і сповідників на території Одеського державного аграрного університету. На богослужінні у святковий день побувала знімальна група Телевізійного єпархіального огляду.
Майже на межі Посту, перед нами образ двох людей – фарисея та митаря. Церковна молитва каже: «Фарисеева убежим высокоглаголания, мытаря же низкоглаголание научимся стяжать…». Не тільки в словах звичайно справа, а в високомір’ї, яке в нас є і в смиренні, якого в нас немає. І перед нами два завдання: не тільки усвідомити себе гріховними і плакатися перед Богом — цього мало; але усвідомити себе гріховними і взяти себе в руки, зробити над собою зусилля, і як що Господь припустився називатися Його ім’ям — християнами — спробувати бути гідними Його дивовижного смирення.
І, з іншого боку, нам треба навчитися розуміти, що при всьому нашому зусиллі, це все ж таки тільки зусилля, а допомога, успіх, дари — тільки від Бога. І лише поєднання у собі подвигу і смирення може зробити нас християнами.
