15-го лютого, у день Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський очолив Божественну літургію у Свято-Стрітенському храмі міста Одеси у співслужінні духовенства єпархії.
У свято пам’яті трьох святителів та вчителів Церкви Василія Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста, з благословення митрополита Чернівецького і Буковинського Мелетія та на запрошення намісника Свято-Успенського Кулівецького чоловічого монастиря, Високопреосвященніший митрополит Агафангел прибув із паломницьким візитом до обителі, де очолив святкове богослужіння.
Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський відвідав Банченський монастир, де зустрівся з митрополитом Банченським Лонгіном, будівником Святої Церкви, працями якого створено: інтернат для дітей-інвалідів та сиріт, медична клініка Святого Луки з найновішим обладнанням, мальовничий монастир із величними соборами. Усе це збудовано на благо нашої Української Православної Церкви та українського народу.
З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела у храмах та монастирях Одеської єпархії напередодні свята Стрітення Господнього відбулися благодійні ярмарки. Усі кошти, зібрані під час акції, спрямують на допомогу онкохворим дітям. Наскільки активними були прихожани та яку суму вдалося зібрати – дивіться у нашому сюжеті.
Увечері у свято Стрітення Господнього, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, на Андріївському подвір’ї відбулася музична моновистава-вітання «За все тобі дякую». Автор та виконавець головної ролі у спектаклі — Фаїна Мартинова. Глядачами музичної вистави стали багато православних одеситів, духовенство. Також виставу відвідав архієпископ Южненський Діодор, вікарій Одеської єпархії.
Причта про блудного сина звучить цієї неділі у всіх православних храмах світу. Притча, яка багатьом людям здається абстрактним оповіданням про взаємини батька та його двох синів: один з яких завжди залишався зі своїм отцем, а другий, навпаки, попросив належну собі надалі частину спадщини і вирушив з батьківського будинку, живучи марнотратно і блудно.
З притчі ми знаємо, що далі блудний син прийшов до тями, покаявся і повернувся у дім батька, який весь цей час чекав на нього, вдивляючись у далечінь. На подив обох синів, батько після прохання про прощення молодшого сказав: «Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, Бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!»
Блудний син був здивований таким швидким прощенням, тоді як старший син був здивований щедрістю батька до блудного молодшого, скоріше, із заздрощів, прикритих личиною земної справедливості. Він настільки розсердився, що навіть не хотів підійти і взяти участь у спільному радісному бенкеті: «Тоді вийшов батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: «Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я… Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване…» І сказав він йому: «Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!»
На цьому притча Спасителя завершилася, але вона продовжує звучати крізь віки через ікони, через відомі середньовічні картини на цей євангельський сюжет і, найголовніше, у серці кожної людини, яка щиро проаналізує своє життя та свої вчинки щодо Бога як небесного Отця. Не хочеться до останнього людині визнавати, що це притча про неї, зате лише побачивши гірку правду про стан своєї душі можна скуштувати повноту радості від прощення Небесного Отця!
